Чому учні сільських шкіл відстають у навчанні від ровесників в місті

Сьогодні, в ефірі телеканалу espreso.tv, ексміністерка освіти Лілія Гриневич повідомила, що учні сільських сіл відстають від ровесників з міста майже на 2 роки навчання. Це висновок на основі оцінюваня PISA – Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів (англ. Programme for International Student Assessment, PISA).

Оксана Палійчук, начальниця Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області, прокоментувала, з чим це пов’язано:

«Серед багатьох висновків, які були зроблені за результатми PISA 2019, з’ясувалася величезна нерівність між успіхами дітей, що проживають у великих містах та учнів із сіл та хуторів. Різниця – у понад 2,5 роки навчання. Тобто діти 15-річного віку показали знання, уміння, навички на рівні дітей 13 років відповідно до моделі розвитку знань PISA. Це не є новина для освітян України. Реформа системи освіти в Україні значною мірою покликана розв’язати проблему рівного доступу до якісної освіти».

Є кілька причин нижчого рівня знань

Оксана Палійчук виокремила низку причин гіршої якості освіти в сільських школах:

• - у селах розташована більшість малокомплектних шкіл, які не забезпечені професійним кадровим складом: вчитель математики може викладати інформатику, фізику, трудове навчання, фізкультуру тощо;
• - малокомплектні школи –  це розпорошення фінансового ресурсу, яке призводить до недостатнього забезпечення навчально-методичним та матеріально-технічним оснащенням цих закладів;
• - сільські громади зазвичай мають менші можливості, ніж селищні та міські. Вищий рівень життя в місті дозволяє школам використовувати батьківські ресурси;
• - міські жителі мобільніші, більш адаптовані до конкуренції на ринку праці, тому більше зацікавлені в якісній сучасній освіті для своїх дітей;
• - мотивація до навчання у батьків та дітей міста значно вища, ніж у сільській місцевості.

Читайте також: Дві школи Чернівців потрапили до рейтингу ТОП-100 шкіл України

Тож, за словами посадовиці, одним із визначальних негативних факторів є кадровий голод в освіті, який у сільській місцевості відчувається ще гостріше і призводить до кадрового старіння.

На рівні держави над цією проблемою вже працюють

«Держава у найближчій перспективі намагається вирішити цю проблему, адже планується оптимізація мережі малокомплектних шкіл з метою акумулювання фінансового і кадрового ресурсу в опорних школах на території громад. Крім того, виділяються цільові субвенції з державного бюджету на зміцнення матеріально-технічної бази (внутрішні вбиральні, харчоблоки, інтернет, оснащення кабінетів тощо).

Також запроваджують програми підтримки молодих педагогічних працівників (до кінця календарного року вони мають отримати одноразову фінансову допомогу в розмірі 21 тис. грн). А після успішного проходження сертифікації, вчитель отримує надбавку в розмірі 20% та автоматично підтверджує (чи здобуває наступну) кваліфікаційну категорію.

Ще наявний інституційний аудит як інструмент підвищення якості освіти, який має на меті виявити найкращі педагогічні практики і надати рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу», - розповіла ІА АСС Оксана Палійчук.