Ілюстрації до неї зробила хмельницька художниця Наталка Сойко.
Для більшості людей те, що відбувається під корпусом смартфона – справжнісінька «магія». Завдяки цій книзі ви зрозумієте, як вона працює. Штучний інтелект, нейроінтерфейс, біткоїни, «розумний» будинок, Інтернет речей – історія цих ідей розпочалася дуже давно, коли людство вирішило спростити собі життя і навчитися швидше рахувати та зберігати багато інформації. У «Короткій історії…» ми пройдемо цей шлях знову – від азбуки Морзе та радіохвиль до сучасного смартфона у вашій кишені, який має достатньо потужності, щоб спокійно керувати кількома космічними місіями.
«На перший погляд може видатися, що книжка для хлопчиків-підлітків, – розповідає Андрій Тужиков, – однак це зовсім не так. По-перше, стереотип, що інженером судилося бути лише хлопцям відходить у минуле. Адже першу комп'ютерну програму і перший компілятор (що це таке? читайте в книжці) створили жінки і без цих інженерних витівок важко уявити, яким би був цифровий світ сьогодні. По-друге, довкола настільки багато ґаджетів, що не знати, як вони функціонують – навіть шкідливо: глюки, баги, кіберзловмисники – з усім цим можна впоратися, якщо розумієшся на «магії», що працює під корпусом твого смартфону». Про те, як людство її винайшло, чиї ідеї змінили наше життя та що нас очікує, письменник розповів у легкому жанрі нон-фікшн, без формул, майже без програмного коду і з багатьма історіями та поясненнями.
Видання здійснене за підтримки БФ «Я Майбутнє України» та IT-компанії Lucky Labs.
Андрій Тужиков (1992 р.н.) – український письменник, культурний менеджер, куратор формації “Лабораторія культури”. Автор підліткової повісті “Ще одна цегла в стіні”, нон-фікшн книги “Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет” та поетичної збірки “Тривожні маки”. Лауреат премії видавництва “Смолоскип”, “Гранослов”, фіналіст “Молодої республіки поетів”. Тексти друкувалися у журналах “Український фантастичний оглядач”, “Дніпро”, “Буковинський журнал”, Svalka та антологіях “Нова проза 20-літніх”, “Антологія молодої української поезії третього тисячоліття”, прози про гопників “Gopak”, “Це зробила Вона”.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами