Чотири з половиною мільйони убитих голодом людей. 28 листопада о 16.00 - загальна хвилина мовчання

В суботу 28 листопада о 16.00 вшануємо разом пам'ять невинних жертв Голодомору 1932-33 р.

Цього дня вся країна у скорботі поминає тих, хто загинув від голоду у 1921 – 1922, 1932-1933, 1946-1947 роках.

Пам’ять про страшне лихо, про геноцид голодом залишається нетлінною. У районних та обласному центрах 28 листопада пройдуть жалобні заходи.

Так, о 12.00 в місті Чернівці на розі вулиць Руської та Т.Шевченка відбудеться покладання вінків і квітів до пам’ятного знаку жертвам голодоморів, а також спільний молебень за участю представників різних конфесій.

О 16.00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання.

В цей день на будинках і спорудах органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій будуть приспущені державні прапори.

Радіо та телебачення обмежать проведення і трансляцію розважальних та концертних заходів. До Дня пам’яті жертв голодоморів у навчальних закладах та установах культури області відбудуться тематичні уроки пам’яті та виховні години «У пам'ять про скорботний 33-й», «Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», науково-практичні конференції «Пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 рр.», для учнів та студентів заплановано показ фільмів «Собор на крові», «Жнива розпачу», «Голодомор 1932 – 1933 рр.».

В обласній бібліотеці для дітей буде організовано години історичної пам’яті, огляд літератури «Дзвони 1933 р.», «Чорна сповідь моєї криниці». Упродовж листопада-грудня в обласному краєзнавчому музеї експонуватиметься стаціонарна виставка документальних експонатів Київського інституту національної пам’яті «Хресна дорога України» та фотодокументальних стендів «Спротив геноциду».

У  червні 1933 року в Україні від голоду помирали: щохвилини – понад двадцять осіб, щогодини – більш як тисяча чотириста людей, і щодня – тридцять чотири з половиною тисячі українців. Ці дані, наведені Інститутом національної пам’яті України, – лише видима частина трагедії українського народу під назвою Голодомор, пише Радіо Свобода.

Адже Голодомор не лише забирав життя; геноцид, який розпочався раніше, знищував цвіт нації, її найкращих представників у всіх сферах життя. А коли закінчилося фізичне вбивство, він «програмував» на страх померти голодною смертю мільйони тих, хто вижив, навчив людей боятися будь-яких проявів українськості. Цю «печатку Великого голоду» несуть тисячі українських родин, згадуючи трагедії власних сімей у контексті всеукраїнської трагедії, вважають фахівці.

80 відсотків українців вважають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Ці дані навели соціологи з групи «Рейтинг», які проводили відповідне опитування у жовтні поточного року. При цьому фахівці наголосили, що кількість тих, хто погоджується, що Голодомор є геноцидом, стрімко зросла за останні 2 роки.

А кількість тих, хто з цим не згоден, лише за останній рік зменшилась майже удвічі, з 25 до 12 відсотків.

При цьому ми ніколи не дізнаємось, скільки українців загинуло від голоду, оскільки радянська влада знищувала або ж ховала під гриф «цілком секретно» відповідну інформацію. Про це журналістам «Голосу Америки» повідомив директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.