Дністровська ГАЕС у 5-ці кращих об`єктів для індустріального туризму

Естетику та натхнення можна знайти не лише в морських або гірських ландшафтах. Багатьох людей зачаровують грандіозні промислові об'єкти: заводи, ГЕС, дорожні розв'язки й мости. Індустріальний туризм – трендовий вид відпочинку в Європі та США, а останніми роками – і в Україні. 

Поняття «urban exploration» («міські дослідження») виникло в США у 80-тих роках разом з модою на музичний стиль «індастріал», в якому для аранжування використовувалися промислові шуми. Молодь виявила, що блукати цехами заводів, тунелями й електростанціями дуже захопливо. Спочатку такі дослідження були екстримом: юнаки й дівчата знаходили занедбані будівлі, потайки проникали на території працюючих підприємств і потім втікали від охорони. Але з часом виник комерційний напрям індустріального туризму для звичайних людей, які прагнули маленької пригоди, не ризикуючи ні здоров'ям, ні штрафами.

В Україні один з найвідоміших об'єктів промислового туризму – Чорнобильська зона. Однак в країні багато інших, більш позитивних урбаністичних локацій, де можна не лише помилуватися розмахом будівель, але й дізнатися багато цікавого про виробництво. Ми обрали п'ять таких місць.

ЧИТАТИ ЩЕ: Дністровська ГАЕС - об'єкт номер один на шляху енергетичної незалежності України

Ботієвська ВЕС

Де: Запорізька область, між селами Ботієве та Приморський Посад

Що цікавого: це найбільша вітрова електростанція в Україні, яка входить до топ найбільших у Центральній та Східній Європі. Розпочала роботу в 2012 р. Потужність –  200 МВт. Кожен рік роботи станції дозволяє знизити викиди CO2 на 730 тис. тон – це щорічний обсяг викидів 365 000 автомобілів.

Середньорічна швидкість вітру – 7,9 м/с. Турбіни перестають працювати лише у двох випадках: коли швидкість вітру менше 3 м/с або більше 25 м/c.

Білі турбіни станції – їх там аж 65 – здалеку нагадують щогли циклопічних яхт в порту, тим паче, що до моря рукою подати. На гігантські вітряки, з якими боровся Дон Кіхот, теж трохи схоже. Висота турбіни разом з лопатями трохи менша, ніж висота собору в Кельні. А площа, яку описують лопаті, приблизно дорівнює площі футбольного поля.

Будівля станції з синім скляним куполом завершує футуристичну картину.

Як проходить екскурсія: раз на тиждень, після реєстрації на сайті http://botievskaya.dtek.com/ru/. Безкоштовно. Тур включає коротку лекцію та відео про будівництво вітроелектростанції, візит до диспетчерської, виїзд до турбін і вежі вітрогенератора. Екскурсію проводить особисто начальник станції. Такі заходи – частина програм соціального партнерства компанії ДТЕК ВДЕ в регіонах роботи її підприємств: будь-який охочий може ознайомитися з тим, як функціонує вітрова або сонячна електростанція.

До речі, як в Україну поставили величезні турбіни, виготовлені у Швеції, та як такі конструкції встановлюють, аби вони могли стабільно перебувати у вертикальному стані – це теж дуже цікаво і про це розповідають на екскурсії.

Цікаво, що на території є власний сад і ставок, у якому співробітники розводять коропів.

З літа поточного року можна буде побачити більше об'єктів зеленої енергетики компанії ДТЕК ВДЕ. Екскурсії розпочнуться на найбільшій в Україні сонячній електростанції – Нікопольській, а також на Приморській вітроелектростанції. А Покровська СЕС і Орловська ВЕС, які знаходяться на стадії будівництва, планують приймати відвідувачів з 2020 року.

Дністровська ГАЕС

Де: на річці Дністер у 20 км від районного центру Сокиряни Чернівецької області.

Що цікавого: Дністровську гідроакумулюючу електростанцію почали зводити ще у 1983 році, але через розпад СРСР процес затягнувся. У підсумку перший гідроагрегат був запущений лише в 2009 році. На сьогодні успішно введені і експлуатуються три гідроагрегати. Триває будівництво четвертого. Потужність семи гідроагрегатів, передбачених проектом, становить 2268 МВт у генераторному режимі та 2947 МВт у насосному. При цьому потужність одного гідроагрегату Дністровської ГАЕС (324 МВт) майже в 1,4 рази перевищує потужність усієї Київської ГАЕС (235,5 МВт) – першої гідроакумулюючої станції, побудованої в СРСР у 1972 році. Після повного завершення будівництва і виходу на проектну потужність, Дністровська ГАЕС буде найпотужнішою в Європі.

До складу Дністровської ГАЕС входять: верхня водойма (штучне озеро); водоводи діаметром 7,5 м, розташовані, зокрема, під водою і під землею; нижня водойма з комплексом захисних споруд; власне будівля станції. Трохи вражаючих цифр: обсяг верхньої водойми становить 41,4 млн куб. м, а його площа близько 220 га, або 540 футбольних полів. Перепад висот між рівнями верхньої та нижньої водойм становить 155 м, а найнижча споруда станції – насосна для осушення проточної частини – знаходиться на 60 м нижче рівня води в Дністрі. Експлуатація лише трьох гідроагрегатів Дністровської ГАЕС вже дає державі річну економію 1,1 млн тон вугілля і 125 млн куб. м газу.

Що таке гідроакумулююча електростанція і чим вона відрізняється від гідроелектростанції? Звичайна ГЕС використовує силу потоку води, створеного штучним перепадом висот – греблею. Через водоводи вода спадає донизу, обертаючи турбіни, які перетворюють механічну енергію в електричну, а далі тече собі вільно до моря.

На гідроакумулюючій електростанції немає греблі, але є штучне водосховище з перепадом висот. Вранці і ввечері вода з водосховища скидається вниз, в русло річки, проходячи через турбіни. А вночі, коли споживання енергії в мережах падає і електрика дешевшає, насоси знову поповнюють водосховище, підіймаючи воду наверх. Так ГАЕС виконує своє основне завдання – регулювати добові перепади споживання енергії.

Як проходить екскурсія: на підприємстві, яке знаходиться у державній власності (власник ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго») до екскурсій ставляться серйозно. Є чотири типових маршрути. Перш за все екскурсії проводяться для школярів і студентів профільних вишів, однак для інших відвідувачів можна спланувати індивідуальний маршрут. Зазвичай до екскурсії входить відвідування верхньої водойми, машинної зали, трансформатора, головного щита управління, інженерно-побутового корпусу; можна побувати також на будмайданчику четвертого гідроагрегату. Обов'язкова зупинка – оглядовий майданчик на верхній водоймі, де можна помилуватися розкішним краєвидом на Дністер і складною будовою ГАЕС.

 Завод Інтерпайп-Сталь

Де: Дніпро

Що цікавого: Інтерпайп-Сталь цікавий вже тим, що це перший металургійний завод, побудований за всі роки української незалежності і одне з найсучасніших у світі металургійних виробництв.

Будівництво розпочалося у 2007 році, а в січні 2012-го відлили перші сталеві заготовки для труб. Решта металургійних заводів країни виплавляють метал у конверторних печах, на заводі Інтерпайп – у сучасній електричній печі (яка витрачає в 2,5 рази менше електроенергії).

Машини тут працюють з мінімальною участю людини. До печі у формі величезного котла завантажують сировину – металобрухт, зачиняють кришку і опускають гігантські електроди. Можливість постояти в метрі від розпеченої сталевої заготовки і побачити в повітрі пропливаючий ківш зі 160 тонами рідкого металу гарантує незабутні враження.

Завод побудований за західними стандартами: від технологій виробництва до уніформи співробітників та доглянутої території з зеленими галявинами й охайними доріжками. «Інтерпайп Сталь» – екологічно чисте виробництво. Тут повністю відсутнє скидання промислових вод до Дніпра і встановлена найсучасніша система пило- та газоочищення.

На території заводу розташовані п'ять масштабних арт-інсталяцій. Їх автор - відомий датсько-ісландський художник Олафур Еліассон. Одну з інсталяцій, гігантське рукотворне сонце, можна побачити навіть з набережної Дніпра. Воно синхронізоване зі справжнім світилом, сяє 2 години після заходу сонця і 2 години до світанку.

Як проходить екскурсія: у будні та в суботу тричі на день, тривалість 1-2 години. Безкоштовно. В програму екскурсії входять: відвідування комплексу енергопостачання заводу, пристрою газоочищення, сталеплавильного цеху, побутового корпусу та арт-об'єктів. Розклад і телефон для запису на сайті «Інтерпайп Сталі» http://interpipesteel.biz/excursions/podrobno-ob-ekskursii. Діти допускаються з 14 років. Усім екскурсантам видають захисні каски й жилети.

Завод «Запоріжсталь»

Де: Запоріжжя

Що цікавого: третій за обсягами виробництва металу в Україні завод «Запоріжсталь» має дуже довгу історію. Він почав роботу у 1933 році і в 30-і роки був найбільшим в СРСР металургійним підприємством. Під час Другої світової війни, з 1941 по 1943 роки, завод виїхав під час евакуації у Магнітогорськ. Його повністю відновили в 1947 році. Саме «Запоріжсталь», як основа для розвитку подій був використаний творцями культового радянського фільму «Весна на Зарічній вулиці»: усі натурні зйомки відбувалися в цехах підприємства. Актору Миколі Рибникову допомагав вжитися в образ робітник Григорій Пометун, який в свої 23 роки носив звання «Кращий сталевар СРСР».

Підприємство займає площу понад 500 га (приблизно 777 футбольних полів), в ньому вісім цехів, де виробляють чавун, листову сталь різних видів, профіль та ін. Все це дуже ефектно гуде, гримить і брязкає. Комбінат постійно модернізує виробництво, щоб стати більш дружнім до природи, зменшує викиди в атмосферу і в Дніпро та навіть обзавівся власним міні-зоопарком, де мешкають бабаки, страуси й павичі.

Як проходить екскурсія: щотижня безкоштовно. Екскурсанти можуть побачити центральну диспетчерську і деякі цехи (зокрема, найсучасніший в Україні прокатний цех). Маршрут такий: спочатку – візит до диспетчерської, де за допомогою сучасних технологій контролюють виробництво сталі на різних етапах. Потім – цех гарячого прокату, де можна побачити, як сталеві заготовки розгортаються у тонкий лист розпечений, палаючий жаром. Звідти туристи прямують до цеху холодного прокату, аби подивитися екологічну лінію полірування, де сталевий лист набуває блиску. Ця технологія дозволила уникнути шкідливих викидів у Дніпро. І, нарешті, завершується екскурсія в зоопарку, де можна провести час з його мешканцями.

Одеський морський порт

Де: Одеса

Що цікавого: це найбільший в країні за вантажообігом порт з одним із найбільших у Європі пасажирських терміналів. Будівництво розпочалося в 1794 році, відтак у порту ювілей – 225 років. Тут можна дізнатися все про складне облаштування порту, побачити, як іде завантаження і розвантаження суден, помилуватися круїзними лайнерами, а ще зустріти дельфінів, яких багато в цій акваторії.

Як проходить екскурсія: типових маршрутів декілька: оглядова екскурсія по порту, пішохідний маршрут на Воронцовський маяк (відкритий для туристів вперше у 2011 році) і більш традиційна екскурсія до музею історії порту. Ціна - 90 грн з людини плюс вартість транспорту. Подробиці на сайті Одеського порту http: //www.port.odessa.ua/ru/turizm/ekskursii.

Джерело: Вокруг света, Переклад: Прес-служба Укргідроенерго