Медіа агентство АСС разом із ініціативою #ВліпиЗаСебе розповідає історії двох буковинців у нашій країні та за кордоном, які працюють задля перемоги України.
Роман зібрав для перемоги півтора мільйона гривень і співпрацював з британським урядом щодо українського питання
До повномасштабного вторгнення Роман працював юристом у команді “Формула-1”. У 2021 році закінчив Оксфордський університет та залишився працювати у Великобританії. У перші дні війни разом з іншими українцями організував перший мітинг на центральній площі Оксфорда. Так почалося його волонтерство, яке триває досі.
У результаті Романа запросили на Даунінг-стріт, 10, в резиденцію до прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона. Контакт з його офісом дав можливість вносити пропозиції для британського уряду щодо підтримки України та українських біженців.
“Якщо у вас є невідомість щодо свого майбутнього, то робіть, як робив я — пробував усе підряд. Пробувати щось набагато краще, ніж не робити нічого. В процесі набуття досвіду прийде розуміння того, що вам до душі. Після волонтерства можна піти працювати в уряд та допомагати масштабніше. Але потрібно з чогось почати. Важливо не боятися зробити крок вперед”.
Отримуйте новини в Telegram
Соня шукає безвісти зниклих людей
До 24 лютого Соня навчалася в університеті та по програмі Еразмус їздила за кордон. Паралельно працювала журналісткою та репетиторкою для дітей. Крім цього, дівчина волонтерила: рік очолювала Українську волонтерську службу у Чернівцях та долучалася до екологічної ініціативи letsdoitukraine.
Понад 2 роки Соня спілкується зі сліпою бабусею з геріатричного пансіонату з Житомирської області. Проєкт називається «Мій телефонний друг». Волонтери 1-3 рази на тиждень зідзвонюються із самотніми старенькими - говорять про погоду, політику й загалом про життя.
Місяць тому Соня стала волонтеркою проєкту @poshuk.znykly Катерини Осадчої з пошуку зниклих українців.
“Не всі можуть воювати на фронті, але кожен може допомагати. Допомогти можна словом, надати психологічну підтримку, спекти булочки, доносити інформацію до іноземців, можна купувати продукти вимушеним переселенцям. Зараз є стільки різних ініціатив, що написавши в гуглі “як допомогти на війні” ви знайдете 1001 спосіб. І пам’ятайте, навіть, якщо ви волонтерите 1 годину в тиждень, — це допомога. Ми всі складаємо пазл перемоги. Головне — не знецінювати свою роботу та продовжувати допомагати”.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
