Думка дня: Психологиня про те, чому нам так складно не торкатися обличчя руками

Альона Головіна, практикуюча психологиня: 

"Однією з умов зменшення ризику захворіти на коронавірус є те, що люди мають не торкатися руками свого обличчя. Звичайно, нам це дається не просто, тому що ми звикли про це не думати і особливо люди, які схильні до значної експресії та у яких доволі сильно розвинена мова жестів. Їм взагалі дуже важко це контролювати, тому що дотики до обличчя -  це несвідомі тілесні імпульси та реакції. Для того, щоб про це пам’ятати, нам потрібно постійно контролювати себе і включати раціональні аспекти нашої свідомості.

Що робити: пам’ятати, що є така необхідність, по можливості навіть записати собі, зробити довкола якісь позначки. З іншого боку, нам все-одно буде важко позбутися цих дотиків взагалі, тому що для того, щоб ми повністю привчилися це контролювати потрібен час і постійне включення в даний момент. Тому я бажаю по-можливості на це зважати, спробувати про це пам’ятати, але водночас не доводити це до критичності, коли вже навіть цим ми будемо себе лякати і налаштовуватися на те, що ой, все буде погано, тому що я торкаюся свого обличчя. Тому бажаю людям оптимізму і можливості включати раціональні сфери, щоб ми трішки могли контролювати цю свою біологічну частину.

Ми можемо торкатися обличчя в контексті того, що наше лице – це те, що в нас бачать інші. Це наша візитна картка, це те, що сприймають інші люди, це місце соціальної маски, де ми можемо ховатися, або це місце якраз нашого контакту з іншими. Тому, мені здається, в цьому місці важливо пам’ятати про те, що чим кращими будуть наші контакти з іншими людьми, чим тепліше і безпечніше нам буде поряд з ними, тим менше ми можемо потрапляти в ситуації незручності, сорому і страху, а від цього ми рідше будемо спонтанно торкатися свого обличчя. Тому бажаю всім гарних контактів, теплих людей довкола, з якими не буде активізуватися соціальний сором або страх, бережіть себе і свою емоційну рівновагу". 

Читайте також: Це шанс переоцінити життя: поради чернівецької психологині, як пережити карантин