«У Чернівецькій обласній психіатричній лікарні скоротили два дублюючі стаціонарні відділення медзакладу - чоловіче та жіноче. Ми змушені були зробити це через брак фінансів. З початком медреформи у нас почались ці проблеми. Зараз порушуються не лише права пацієнтів, а наші – медичного персоналу. НСЗУ не платить нам за те, що ми тримаємо пацієнта тривалий час. Кожен четвертий хворий у нас живе понад місяць, а за новими правилами ліжко повинно звільнятись що два тижні. А куди нам його відправляти? Хіба у нас є пансіонати, диспансери, інтернати? Соціальні служби не працюють належно, але там, певне, теж нема грошей.
Мені самій цікаво: чим ми займаємось? Соціальним утриманням, проживанням чи медичним супроводом? Функції у нас змішані, а грошей за це милосердя нам не дають. Ми у боргах і не отримуємо зарплати. Приміром, фіксацію хворого ми мусимо робити сертифікованими ременями, а їхня вартість 14 тисяч грн. А у нас на зарплатному рахунку – нуль. Я як керівниця закладу отримала за червень 4 тисячі грн., цим заправила пальним авто і все. А мої колеги отримали по 2 тисячі грн.
Читати: Думка дня: Анжеліка Каланча про важливість донорства
Про харчування теж невтішні новини. Нас годують громада, волонтери, релігійні об’єднання. Ми скоротились і зробили собі ампутацію – ліквідували 150 посад і звільнили 40 осіб. Зараз на 300 пацієнтів – 500 осіб персоналу. Але попри це захворюваність зростає, поширеність росте, хворих дітей-підлітків стає більше. Щотижня по 6-8 суїцидів, незавершених спроб. Десь недопрацьовують соціальні служби.
Слід довести до державних чинів і до ОДА, що так більше працювати неможливо. Підкреслюю – неможливо. Я констатую повний провал у сфері охорони психічного здоров’я».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами