Фільм-хроніку про знищення українського літературно-мистецького руху демонструють у Чернівцях
Це перший український документальний фільм, який вийшов у прокат по всій країні, "Будинок "Слово" сьогодні демонструють у 16-х містах України.
У малій залі кінотеатру «Чернівці» фільм можна переглянути щодня о 13.00 та 14.40.
У Чернівцях автори стрічки презентували «Будинок «Слово» у Чернівецькому нацуніверситеті та медіа-центрі «Belle Vue». Захід відбувся за сприяння Буковинської кінокомісії.
У медіа-центрі «Belle Vue» зібрались чернівецькі чиновники, громадські діячі, науковці, студенти, політики. Після перегляду одна із глядачок сказала, що їй потрібна валер’янка . Фільм справляє сильне враження: факти із творчості та допитів інтелігенції поєднуються із описанням їхнього буденного життя та демонструють, що методи сучасних спецслужб Росії абсолютно не змінились від 20-20-х років минулого сторіччя. А глядачі усвідомлюють, скількох прогресивних діячів втратила Україна.
Режисер стрічки, Тарас Томенко , асоційований продюсер, народний депутат України, Юрій Павленко та продюсер Олег Щербина розповіли про те, що робота тривала 4 роки, фільм побудовано виключно на документальних фактах, кінокадрах і світлинах 1929-1937 років , які по крупинці збирали у літературних бібліотеках та архівах СБУ. Більшість артефактів, зазначили автори фільму, знищені, а твори мешканців будинку «Слово», представників «розстріляного відродження» викреслювались із хрестоматій.
Це фільм про реальний будинок у Харкові, де радянська влада оселила українських інтелігентів, а потім їх поступово знищили. Парадокс у тому, що мешканці будинку не відають про історію будинку "Слово", і це може символізувати загальноукраїнську історичну амнезію щодо власної культури та історії.
«Фільм є щепленням від диктатури, звідки вона би не ішла – ззовні чи зсередини. Кожен, переглянувши його, знайде для себе щось своє, близьке», - зазначив Юрій Павленко.
«Це перший український документальний фільм, який вийшов у прокат», - наголосив продюсер Олег Щербина.
«Фактів було дуже багато. Насамперед, багато відкриттів щодо побутового, звичайного людського життя і Павла Тичини, і Володимира Сосюри і Йогансена і Семенка і Наталі Ужвій. Кожного із мешканців будинку ми показуємо у цьому фільмі, як звичайних людей і самі у процесі зйомок відкривали їх для себе. Для мене є цікавою сюжетна лінія двох велетнів української літератури - Тичини і Хвильового. Одного петлюрівського вояка, іншого – червоноармійця. І як по-різному вони себе повели, коли в Україні почався Голодомор. Для мене були відкриттям до болі, до мурашок, це коли читали протоколи допитів. Де в протоколах, розуміючи, що іншого варіанту, крім розстрілу, для них не буде. Розуміючи безглуздя звинувачень. Фактично, той же Семенко у соїх допитах, які записував якийсь нквдшник, фактично звертався до нас: «Буде покоління, яке зможе краще, ніж ми будувати країну!», - розповів журналістам Інформаційного агентства АСС асоційований продюсер Юрій Павленко.
Тарас Томенко, кінорежисер фільму : « В поляків було враження, що це взагалі розрив шаблону документальних фільмів, ми пішли складнішим шляхом – підбирали хроніку. Важко було знайти, тому що кіно фото архівів мало, також обмаль збереглось зображень письменників, тому що більшість артефактів було знищено. Після розстріляного відродження багато викреслювалось із хрестоматії з підручників виривались їхні твори. Найбільше шокувало, коли ти приходив з архівів СБУ після роботи із матеріалами допитів, доносів, коли усвідомлюєш, що за цими вибитими на допитах словами, стояла передусім людська трагедія».
Продюсер Олег Щербина повідомив, що в майбутньому з явиться художній фільм за подіями документальної кінострічки «Будинок»Слово»: «Прибутків з цього отримати не можна. Але ми розуміємо точно, що хочемо жити у цій країні. І ми ніколи не будемо жити добре, поки не вибудуємо якісну державу, в якій усі аспекти будуть розвинені гармонійно – економіка , культура. І цей фільм – частина великого проекту, зараз ми починаємо виробництво ігрового, повнометражного фільму. Сподіваємось, за два роки це фільм вийде у прокат.»
Довідково: Фільм розповідає про знищення потужного мистецького руху, що виник в 20-30-х роках в Харкові. В 66-ти квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Такі як: Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Наталя Ужвій, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас, Михайло Яловий, Іван Багряний, Михайло Семенко, Раїса Троян та інші. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи перероблено у співців партії.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
