Іван Рибак: роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не можна відкладати

Депутат Верховної Ради Іван Рибак розповів, чому  роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не можна відкладати за будь-яких політичних та економічних обставин: 

 "26 квітня спливає 32-а річниця однієї із найбільших техногенних катастроф в історії людства - аварії на Чорнобильській АЕС. Так сталося, що найбільшого лиха "мирний атом" завдав Україні, яка нині попри всі історичні перипетії та нинішні проблеми, що пов'язані з російською агресією, змушена виділяти значні кошти на ліквідацію наслідків катастрофи. На щастя на Заході ми маємо небайдужих і відповідальних сусідів, котрі не залишили нас наодинці з бідою, розуміючи про масштаби впливу радіації і географію її розповсюдження", - заявив голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак.

Нагадаємо, 26 квітня - День пам’яті Чорнобильської трагедії

Народний депутат розповів, що нині в Україні атомна енергетика генерує більше половини  енергії, але досі в держави нема необхідних можливостей з утилізації та зберігання відпрацьованих радіоактивних матеріалів і потужностей. Відпрацьовані ТВЕЛі доводиться і далі відправляти за кордон. Це є ще одним пунктом нашої енергетичної залежності. За допомогою міжнародних експертів та вчених, вже вдалося створити законодавчий механізм поділу радіоактивних відходів на чотири категорії, що дозволить знизити вартість захоронення у 10 разів. З непідйомних для України 750 мільярдів до 75 мільярдів гривень. Це передбачено законопроектом № 6089, який Верховна Рада прийняла за основу на минулому пленарному тижні.

Про цю та інші законодавчі ініціативи, що стосуються проблематики Чорнобильської атомної станції та вже отримали підтримку у Верховній Раді, розповідає Іван РИБАК:

 "Зняття ЧАЕС з експлуатації є головним болем України і наших європейських сусідів. Робити це потрібно нівелюючи будь-які можливі ризики, адже у четвертому енергоблоці зберігається 150 тон радіоактивних відходів, із них 15 - це відпрацьоване ядерне паливо. За підрахунками фахівців - це понад 3 мільйони метрів кубічних небезпечних речовин, які потрібно надійно законсервувати у сучасному сховищі, забезпечивши науково-технічний супровід усьому процесу утилізації. Це велика відповідальність України, адже загроза від такої кількості активної ядерної критичної маси є актуальною для всієї планети.

Законопроект № 6624 створює умови для перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на безпечну екологічну систему, передбачено будівництво нових об'єктів захисту та виведення з експлуатації застарілого обладнання. Зреалізувавши цей проект ми реально подбаємо про захист майбутніх поколінь українців, чистоту нашого довкілля".

Він вважає, що необхідною у цьому сенсі є повноцінна, широкоформатна діяльність Комісії з радіаційного захисту населення, котра переймається контролем за межами радіоактивного забруднення. Цей орган  прораховує можливі ризики, активно співпрацює з Міжнародною комісією радіаційного захисту щодо комплексного підходу у забезпеченні безпеки населення, підготовці та напрацюванні змін у законодавстві щодо проблем ЧАЕС. Тому відповідний законопроект № 6586 покликаний зробити діяльність Комісії більш ефективною. 

 "Необхідною є і підтримка законопроекту № 7471, який повертає можливість якісного контролю з боку державних органів за об'єктами ядерної енергетики від початку будівництва, введення в експлуатацію, до утилізації та зберігання відпрацьованого ядерного палива. Це допоможе усунути будь-які зловживання у цій сфері, вияви безвідповідальності, які можуть створити небезпеку життю українців, нашій екологічній безпеці та іншим державам.

         Ще один нагальний законопроект № 5550, спрямований на посилення захисту працівників у ядерній енергетиці. Він чітко встановлює граничні норми максимального іонізуючого опромінення на рік, у тому числі для студентів та стажерів. Зростають вимоги до медичного обладнання та препаратів у нашій медицині, а це означає, що рентгенівські апарати, томографи, обладнання радіотерапії для українців мають стати безпечнішими та якіснішими", - наголосив парламентар.

         Крім законотворчої діяльності по питанням Чорнобильської АЕС, Іван РИБАК постійно приймає активну участь у роботі профільного Комітету ВР. Напередодні трагічної дати він взяв участь у виїзному засіданні робочої групи Комітету ВР з питань екологічної політики в м. Чорнобиль Київської області.

Парламентар розповів, що метою цього заходу є підготовка до розгляду питання введення в експлуатацію об’єкту "Укриття" та інших об’єктів зони відчуження на черговому засіданні Комітету та відповідно до плану роботи екологічного Комітету ВР на період восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання.

Присутні ознайомилися з ходом робіт та оглянули арку нового безпечного конфайменту (НБК) на об'єкті "Укриття" Чорнобильської АЕС, сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу (СВЯП-2), об’єкти комплексу "Вектор", майданчик будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, відвідали м. Прип’ять, об’єкт "Чорнобиль-2". Обговорили питання завершення робіт відповідно до графіків. Також було відзначено, що завершення вводу в експлуатацію нового конфайменту перенесено на 2018 рік у зв'язку з виявленням високих рівнів випромінювання на покрівлі блоку "В" об'єкту "Укриття" у місцях примикання східного торця Арки до існуючого контуру. Через це довелося залучити більшу кількість людей і додаткове обладнання.

Покриття фінансових витрат здійснили в межах контракту зі спільним консорціумом "Новарка" (Франція). Робоча група визначилася із необхідністю заміни деякого обладнання, а також завезення додаткового приладдя для гарячої камери та пластин ковзання необхідних у облаштуванні пеналів, котрі завантажуються у бетонні модулі зберігання. Розглянула інші поточні проблеми. Крім цього, присутні відзначили ефективну роботу Верховної Ради із внесення необхідних у поточний період змін до законодавства щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, так і стосовно поводження з радіоактивними відходами.

 "Ми обговорили процедуру відновлення з 2018 року накопичувального статусу Державного фонду поводження з радіоактивними відходами для розбудови необхідної інфраструктури та підтримки безпеки вже наявних об'єктів. Планується перейти на 100% фінансування робіт щодо поводження з радіоактивними відходами з коштів Фонду.

Вчасне і достатнє фінансування усіх бюджетних програм зони відчуження є вкрай важливими, оскільки нестача коштів у цьому питанні може призвести до затягування робіт, що потребуватиме кардинального збільшення фінансування у майбутньому. Це також матиме негативний вплив на стан ядерної та радіаційної безпеки на маданчику Чорнобильської АЕС", - наголосив Іван Рибак.

Також народний депутат розповів, що у 2017 році спільними зусиллями всіх гілок української влади за бюджетною програмою "Внески України до Чорнобильского фонду "Укриття" та до рахунку ядерної безпеки ЄБРР внесок України було профінансовано в повному обсязі. Наша держава доклала максимум зусиль для виконання своїх фінансових зобов'язань у цьому питанні. Рішенням Уряду ще 300 мільйонів гривень буде перераховано у цьому році на погашення курсової різниці. Таким чином, зобов'язання перед ЧФУ Україною виконано у повному обсязі.       

Джерело: Прес-служба Народного депутата України Івана РИБАКА