Тетяна Лебухорська заступник голови "Буковинської агенції регіонального розвитку" в програмі "Суть Речей" розповіла про "Майстерню міста", про її основну мету, досягнення та недопрацювання.
Людмила Григорчук: Все частіше у Чернівцях проходять заходи, які мають на меті не просто розважити, але й змушують аналізувати, працювати і діяти. Доказом того є «Майстерня міста», яка вже тиждень триває у Чернівцях і щодня пропонує нові теми для обговорення. Насамперед хочу попросити пані Тетяну розповісти про Майстерню міста. Організатори запропонували не надто серйозні теми для обговорення чернівчанам?
Тетяна Лебухорська: Сама назва частково за себе говорить, що майстерня – це місце, де щось твориться. Це майданчик, який створений на Театральній площі, який мав би стати майданчиком, де всі мешканці могли б долучитися до творення свого міста. Основна ідея – щоб павільйон цей став майданчиком для співпраці громади, влади, залучання бізнесу, людей, які може десь вперше долучаються до таких заходів. Коли ми робимо публічну подію і робимо не в якомусь кабінеті, робимо в просторі міста, це дуже сильно збільшує притік нових людей, які, можливо, випадково проходили площею, або прийшли погуляти, але вони можуть стати частиною цього заходу, дізнатися корисну інформацію, висловити свою думку, свою ідею.
Вам буде цікаво: "На Буковині не можна нічого оптимізовувати, треба лише розвивати" - Г.Тіміш
Людмила Григорчук: Тобто ви вважаєте, що якщо хтось потрапить на презентацію інтегрованої концепції розвитку середмістя Чернівців, то можна непідготовленому щось зрозуміти з того?
Тетяна Лебухорська: Я думаю, якщо є бажання, то можна зрозуміти все, а по-друге, як можна бути непідготовленим, якщо ти живеш у Чернівцях? Кожен має уявлення про місто. У нас на Майстерні стояли стенди з результатами досліджень, які робили чернівчани про Чернівці. І мені люди говорили, що це дуже класно, бо там реально можна побачити зріз того, що твориться у Чернівцях. Та є цифри, там є факти і можна зрозуміти, в якому ми місті живемо.
Людмила Григорчук: То в якому місті ми живемо?
Тетяна Лебухорська: Дослідження проводили по різних напрямках, був напрямок медицина, туризм, транспорт, мобільність, економіка, житло і т.д. Просто брали до уваги статистичні дані, іншого роду дослідження і найважливіші факти, які стосуються розвитку міста.
Людмила Григорчук: Ви досягли своєї головної мети, як задумували?
Тетяна Лебухорська: Основна мета – це розвиток міста, але за 8 днів навряд чи можна цього досягнути. Ми наблизилися до досягнення цієї мети бо на заходи приходили різні цільові аудиторії, одні заходи мали більший інтерес, одні – менший, але найважливіше для мене – це спостереження, що люди завжди зупинялися і дивилися, що відбувається. Мінус, можливо, для нас, як організаторів, що не завжди людям було зрозуміло, що саме відбувається. Бо навіть, коли ми говоримо, що відбудеться публічна дискусія, мешканці, які не звикли до такого формату, вони не завжди розуміють, що вони можуть теж підійти і стати безпосереднім учасником дискусії. Але те, що на площі лунали важливі речі, важлива інформація про місто, вона лунала голосно, то це теж мало би відкластися, донестися до людей.
Людмила Григорчук: Розвиток міста… в якому напрямку треба рухатися?
Тетяна Лебухорська: Говорячи про розвиток міста, то я не думаю, що варто говорити про якусь вузьку сферу, тому що розвиток потрібен там, де нас щось не влаштовує, бо якщо нас все влаштовує, то питання у власне потребі його розвитку. І знову повернемося до цих стендів, то там дуже багато речей, які показують і доводять, що у нас в місті є величезна кількість проблем у різних сферах, тому, можливо, це буде загальна відповідь, але це розвиток у абсолютно у всіх сферах. І це не лише у просторах міста, як громадський транспорт, не лише парки, але й комунікації, те, що ми не бачимо, як мешканці.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами