Коли біда прийшла у їхнє місто, Давіт з дружиною похапцем зібрали документи та з маленьким сином на руках, якому тоді був один рік і три місяці, поїхали з Луганська. Там чоловік залишив квартиру, дачу, бізнес, привіз родину у Чернівці, а сам знову поїхав на Донбас захищати Україну. Однак повернувшись з фронту до родини, сам відчув себе беззахисним.
Давіт показує свою оселю, у якій знайшла прихисток його родина після трьох років проживання у готельному номері готелю Київ. Це невеличка квартира, яка знаходиться за адресою вулиця Сагайдачного 27, 1 А.
Чоловік розповідає, коли був на фронті, зателефонувала дружина і сказала, що вони більше не можуть проживати у готелі. Тоді Давіт приїхав у Чернівці, а друзі-волонтери саме показали йому оголошення у місцевій газеті: на вулиці Сагайдачного у Чернівцях пустує закинута квартира. У статті йшлося про те, що нині у місті багато переселенців, котрим немає де жити, тож нинішній сусід Давіта – Михайло пропонував охочим родинам зайняти квартиру. Щоправда на той момент вона знаходилася у жахливому стані.
Квартира була зачиненою 20 років. Як розповідали сусіди, всередину заходили хіба що безхатьки або наркозалежні.
«Я прийшов сюди, як глянув, уявіть собі, тут нормальна кішка, котенят би не народила. Вгорі небо було видно. Підлоги не було. У підвалі – вода по коліно, сміття, дві вантажівки сміття я звідси вивіз», - розповідає на емоціях Давіт.
Сусіди казали, що цю квартиру приходили дивитися близько десятка людей, були і багатодітні родини, яких направила мерія, але ніхто не залишився тут жити, побачивши стан цього помешкання.
Давіту та його родині не було куди іти. І зараз немає.
«Я сказав, якщо ви мені дозволите, я буду жити. Коли я привіз сюди свою дружину, вона заплакала і сказала: ти не зможеш привести тут усе до ладу. Тут такий стан плачевний. Я сказав, іншого виходу немає», - пригадує Давіт.
Він працював не покладаючи рук, чоловікові допомагали друзі і поволі помешкання привели до житлового стану. Паралельно Давіт почав шукати господарів квартири, щоб зробити документи. Ніхто з сусідів не знав де зараз перебуває господар та що з ним.
«Одного разу сюди прийшов лист на ім’я Самуїла Бараша. Так я дізнався про господаря. Спершу ми знайшли в Америці його старшого сина – Наума. Він сказав, що його брат – Олександр та батько – Самуїл Наумович Бараш проживають в Ізраїлі і що це справді їхня квартира», - розповідає Давіт Хурошвілі.
Господарі були тільки «за», щоб Давіт з родиною проживали у їхньому помешканні і всіляко сприяли їм з документами, розповідає чоловік. Самуїл Бараш показав ордер на квартиру, яка приватизована ним та зробив договір оренди, з перекладом, нотаріально завірений з апостилем.
Одного разу Давіт пішов платити за вивезення сміття у колишній ЖРЕП, де йому сказали, що квартиру у якій він проживає, продали. Згодом до Давіта прийшли двоє чоловіків, які заявили, що купили цю квартиру. Як з’ясував Давіт, житло їм продала громадянка Молдови.
Сам Самуїл Бараш, господар квартири, запевнив, що нікому не давав доручення продавати її і нікому квартири не продавав. Він пред’явив відповідні документи і зробив доручення на ім’я Давіта Хурошвілі, щоб той представляв його інтереси у суді. Давіт звернувся до правоохоронних органів, щодо підробки документів. Судова тяганина триває уже декілька років.
Як розповів Хурошвілі, люди, які стверджують, що купили квартиру, пред’являють договір купівлі-продажу, що був укладений на основі ксерокопії паспорта людини на ім’я Самуїл Бараш, яка живе в Ізраїлі. На ксерокопії документа видно, що англійською мовою написано прізвище Самуїл Бараш, а на івриті – Владислав Піковський.
Давіт Хурошвілі та Самуїл Бараш, господар квартири виграли суд першої інстанції, але програли апеляцію. Зараз справа знаходиться у касаційному суді. З Міністерства юстиції Ізраїлю прислали документ, який підтверджує, що паспортні дані на основі яких був укладений договір купівлі-продажу квартири, ніколи не були паспортними даними справжнього Самуїла Бараша, показуючи папери розповідає Давіт Хурошвілі. Він навіть зберігає усі конверти, у яких йому надходять документи з Ізраїлю, як докази.
«Коли людина купує щось, навіть курник, вона приходить і дивиться на нього. Ніхто жодного разу не приходив і не дивився цю квартиру перед тим як її купити», - розповідає Давіт.
Давіт каже, що пішов захищати Україну, тому що не міг стояти осторонь. Адже під час збройного конфлікту в Абхазії, він теж пішов добровольцем і вивозив із зони бойових дій мирних людей. Тоді українські вертолітники допомагали рятувати людей, ризикуючи власним життям. Тож, коли українському народу потрібна допомога, Давіт, який пройшов дві війни у рідній Грузії, не міг залишатися осторонь.
Коли збройні конфлікти закінчилися Давіт Хурошвілі здав зброю, закохався в українку, переїхав жити до Луганська. Він був далекобійником. Ремонтував машини та дитячі візочки, але війна знову його знайшла. А зараз воїну немає куди подітися разом дружиною та сином, який цьогоріч пішов у перший клас.
В Головному управлінні Нацполіції у Чернівецькій області нам повідомили, що за заявою Давіта Хурошвілі відрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Наразі триває досудове розслідування.
Журналісти ІА АСС зв’язалися з адвокаткою чоловіків, які запевняють, що купили квартиру на вулиці Сагайдачного 27. Захисниця Тамара Гетьман заявила, що її підзахисні також постраждали у цій ситуації, бо придбали житло, а жити в ньому не можуть. Коментувати ситуацію детальніше Тамара Гетьман відмовилася, як і надавати контакти своїх підзахисних.
ІА АСС готове опублікувати коментар чоловіків, які придбали квартиру у Чернівцях на вулиці Сагайдачного 27, 1А, як тільки вони погодяться прокоментувати ситуацію.
Довідково: Наразі у Чернівцях проживають понад півтори тисячі переселенців. Осіб, які звернулися за отриманням довідки про тимчасово переміщених осіб, у місті 1647, це 979 родин, повідомила ІА АСС Людмила Березовська, директорка Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міськради.
«При цьому лише 369 сімей отримують щомісячну адресну допомогу на оплату комунальних послуг», - зазначила Людмила Березовська.
Авторка: Марина Шварцман
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами