Останніми роками відзначається чітка тенденція – грудень безсніжний та теплий і нагадує за температурним режимом листопад,пише ІА АСС із посиланням на Хотинські вісті.
Заморозків майже немає, дні похмурі, туманні. Перші сильні морози починаються в середині–другій половині січня.
«Теплий грудень відчутно впливає на тваринний та рослинний світ, збиваючи з пантелику їх біологічний годинник. У цьому році на Різдво вже з’явилися перші підсніжники, зацвіла ліщина, на деяких деревах та кущах можна було побачити бруньки», – розповів Юрій Стороженко, провідний фахівець НПП «Хотинський».
Читайте наші новини в Instagram
Також він додав, що багато видів членистоногих не впали в анабіоз (зимову сплячку). Також через аномальне тепло не всі птахи відлетіли на зимівлю в країни з м’якішим кліматом.
Своїми роздумами і спостереженнями поділився Юрій Стороженко, провідний фахівець з еколого-освітньої роботи національного природного парку «Хотинський»:
«Тепла зима вводить в оману рослини – вона своїм температурним режимом дуже нагадує весну. Через це багато цибулинних рослин, кущів та дерев вступають у стадію вегетації. Але якщо згодом стануться сильні морози – бруньки замерзнуть», - цитує слова природознавця видання.
Читайте також: Червонокнижна рись у Карпатах: унікальні фото
Шкодить теплий грудень і сільському господарству – озима пшениця продовжує рости. Узагалі, для природи будь-які незвичні явища зазвичай мають негативні наслідки, оскільки збивають налагоджені тисячоліттями біологічні ритми.
Але для пересічної людини тепла зима має свої переваги. Можна суттєво зекономити на опаленні та набагато зручніше переміщатися чистими від снігу та ожеледі дорогами.
Цьому є багато причин, проте всі вони діляться на дві групи – природні та антропогенні, тобто спричинені діяльністю людини. З початку історії Землі зміна клімату була суто природним явищем. За мільярди років існування нашої планети клімат мінявся безліч разів, розпечені пустелі ставали зеленими джунглями, а згодом вкривалися льодом.
Змінювались обриси континентів, з’являлись нові та вимирали старі види рослин і тварин. І ми з вами зараз перебуваємо на якомусь з етапів цих глобальних змін. Але їх не помічаємо, оскільки вони відбуваються дуже повільно протягом багатьох сотень та тисяч років.
Якщо на початку свого існування людство ніяк не могло вплинути на клімат, то тепер, коли населення планети наближається до 10 мільярдів, цей вплив щороку стає все більш істотним. Але, на превеликий жаль, він в основному негативний.
Найбільше шкодить спалювання викопних ресурсів, таких як нафтопродукти та вугілля. Щороку в атмосферу викидається близько 19 млрд тонн забруднюючих речовин, які змінюють її склад та призводять до парникового ефекту.
Ще однією з причин глобального потепління є знищення «легень планети» – лісів. Саме дерева знижують дію парникового ефекту, фільтрують повітря і виділяють кисень.
За останні 30 років середня річна температура підвищилася на 1,2 градуса Цельсія. Починаючи з 1991 року, кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991–2000 – на 0,5°С, 2001–2010 – на 1,2°С, 2011–2019 – на 1,7°С. Якщо такі темпи збережуться, то, за прогнозами вчених, до кінця століття середньорічна температура зросте ще на 4 градуси.
Клімат України став більш посушливим, а надзвичайні погодні явища, такі як паводки та посухи – частішими та інтенсивнішими. Влітку можна спостерігати незвичні для нашої країни смерчі великої сили, що призводять до руйнувань та людських жертв...
Усе більше розвинених країн світу переходять на екологічно чисті, відновлювані джерела енергії, відмовляючись від шкідливих викопних ресурсів. Велика увага приділяється захисту лісів та боротьбі з опустелюванням. Якщо ці дії набудуть всесвітнього характеру, то глобальне потепління можливо вдасться хоча б відтермінувати, – наголосив еколог Юрій Стороженко.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
.r575x340.jpg)
