Буковинка Людмила Сомар – одна з найменших мам в Україні. Її зріст - 1,32 метри, а вага - 36 кілограмів. Попри це, жінка народила двох здорових діток. Нині її донечці Олі – 4 роки, а синочку Іванкові – незабаром виповниться рік. Лікарі кажуть: це диво, що в маленької мами народилися цілком здорові дітки.
Людмира Сомар разом із сім`єю мешкає у селі Замостя Вижницького району. Не працює – весь час проводить із дітьми. Каже: мамою мріяла стати з дитинства.
- Я перестала рости у 12 років. Зупинилася на позначці 112 сантиметрів. Завдяки лікуванню підросла ще на 20 см – і все, більше нічого зробити не могли, - розповідає Людмила. – Але ніколи не комплексувала через це.
Люда ніколи не сумнівалася, що зустріне чоловіка своєї мрії.
- З Людочкою ми познайомилися в маршрутці. Спочатку не звернув на неї уваги, думав – дитина їде. А коли розговорилися, закохався у неї з першого погляду, - зізнається Ігор. – Ми мріяли про дітей, завжди говорили, що обов`язково народимо і хлопчика, і дівчинку. Мрії здійснюються!
Коли Людмила Сомар уперше завагітніла, її весь час підтримували лікарі. Кесарський розтин провели у Чернівецькому пологовому будинку №2. Тоді на світ з`явилася Олечка.
- Я 35 років працюю акушером-гінекологом, але такий випадок у моїй практиці – вперше. Така патологія зустрічається дуже рідко: один випадок на 10-20 тисяч пологів, - каже Олена Кравченко, завідувачка кафедрою акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету. – Маленький зріст жінки пов`язаний з недостатністю гормону росту. Це справжнє диво, що пацієнтка з таким діагнозом змогла завагітніти, виносити і народити здорову дитинку.
Хоча лікарі радили обмежитися однією дитиною, Людмила та Ігор не послухалися – через 2 роки Люда завагітніла вдруге.
- Як і з Олечкою, мені робили кесарський розтин. Синочок теж народився абсолютно здоровий, - каже Людмила. – Тепер я – щаслива мама двох діточок. Іванкові незабаром виповниться рочок. Олі – вже 4.
Про дітей Людмила Сомар може розповідати годинами: як Оля любить казки, як бавить молодшого братика, як Іванко робить перші кроки.
- Мабуть, на третю дитину не наважимося, адже і цих треба ще поставити на ноги, дати освіту, - міркує Людмила. – Чоловік дуже турбується про нас. Весь вільний час проводить із дітьми. Не хоче, щоби я працювала, бо може забезпечити сім`ю. Я маю саме таку сім`ю, про яку мріяла. І мій маленький зріст не став на заваді мого щастя.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами