Ніч, схожа на казку: чому буковинська Маланка так вабить туристів (ВІДЕО)

Звичай святкувати Маланку тягнеться ще з дохристиянських часів. Він уособлює перемогу добра над злими духами. У щедрий вечір, перед святом Василія, буковинський край перетворюється на фантасмагорію. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії. Звідси і назва самої переберії, пише ІА АСС.

«Це обрядодійство починається з вечора і триває цілу ніч, закінчується вдень на толоці, де сходяться гурти з усіх кутів. У фіналі, за звичаєм, все завершується борінкою (боротьбою), змаганнями. Це дужі хлопці визначають, хто з них кращий», - розповідає етнограф Микола Шкрібляк. - На Буковині ця традиція дуже давня. Дивлячись на артефакти, образи, атрибути можна вчити історію регіону. Адже все почалось з часів, коли пращури святкували новорічну пору у березні».

Серед кількох різновидів Маланок дослідники визначають кілька типів, зокрема, Красноїльську, Горбівську та Вашківецьку.

Наші новини є у Facebook

«Наша Переберія збереглась впродовж багатьох століть і стала відома у 19 ст., потім був період СРСР та згодом Румунії, якраз тоді вона  прижилась у Вашківцях. За період незалежності з`явилося багато різних маланок, гуртів, персонажів, які не мають відношення до традиційної Маланки. Колись спалювали маски негативних героїв, тепер - ні. Натомість купаються у річці. Це означає звільнення від злих духів», - пояснює вчитель історії та автор книги «Вашківецька переберія» Олексій Попович.

Зараз уже традиційна Маланка тісно переплелась з осучасненим перевдягальним дійством. Нинішні політичні діячі, образи на злобу дня – це рефлексія суспільства. А от старовинні персонажі ведмедя, коня, цигана - це традиція. І лише у Вашківецькій є образи козака та букшандаря (поліцейського).

Читати: Цьогоріч фестивалю Маланок у Чернівцях не буде

«Яка у людей мотивація цим займатись? Ну точно не призовий фонд на Фестивалі Маланок. Основна мотивація – віддати шану традиції, бажання щедрувати, сказати слово добре. А ще поглузувати, бо лише у цей день можна у масці похизуватись, пожартувати, - пояснює Оксана Лелюк, засновниця Фестивалю Маланок у Чернівцях.  - Фестиваль відбувався 8 разів, з 2011 році. Це тисячі учасників і 40 тисяч глядачів. Були представники не лише з України, ми вийшли вже на міжнародний рівень».

Маланкування як культурний феномен дуже вабить туристів і нагадує закордонні карнавали. Кожна Маланка має свою унікальність і традиційну ходу, а також завершення щедрування.

Фольклористи кажуть: заборонити чи скасувати давню традицію неможливо. Вона коренями сягає вглиб нашої історії і ментальності. А людина завжди прагне перемоги добра над злом, прагне свята і хоча б на один день побути казковим персонажем і творити чудеса.