Директор міжнародного аеропорту "Чернівці" Борис Морський в програмі "Суть Речей" розповів про плани на майбутнє
Людмила Григорчук: Тож на що найперше треба витрачати кошти, щоб авіакомпанії повернули довіру до Чернівців?
Борис Морський: Тут дві програми. Мінімум і максимум. Програма мінімум – це доробити, завершити поточний ремонт. У нас зараз смуга, вона на півтора кілометри зроблена лише не на всю ширину, 42 метри, а на 24 метри. У нас не готова вся смуга до прийому літаків. Потрібен поточний ремонт. Але знову ж таки поточний ремонт недоцільно зараз робити, бо, коли далі наступний етап буде - реконструкція, то щоб не вийшло так, що щоб ті гроші, які ми затратимо на ремонт, вони були викинуті на вітер, бо знову ж таки, можливо, це покриття потрібно буде знімати геть. Ми коли звернулися в інститут «Укравіапроект» з тим, що потрібно проект реконструкції, щоб ми знали куди рухатися далі, нам потрібен проект реконструкції злітної смуги. Тому що ті поточні ремонти і навіть та часткова реконструкція, яка була здійснена в 2008 році на участку 316 метрів, то пройшов час, наскільки там стан того покриття, наскільки він відповідає сучасним вимогам, чи можливо нарощувати на цей стан ті 18 сантиметрів, щоб збільшили ми коефіцієнт навантаження на цю смугу, про це ніхто не скаже, це треба робити дослідження, це може зробити лише інститут «Аеропроект». Крім того, з’явилося багато нових технологій. Коли робилася реконструкція у 2007-2008 року, тоді були одні технології, які себе не виправдали. Зараз, коли ми були в Сучаві, коли ми дивилися, як зроблена їхня смуга, то вони зробили за новими європейськими технологіями. То якщо наша має коефіцієнт несучої спроможності 22, для аеробуса потрібно 45-50 і це передбачалося реконструкцією, нічого не сталося, у нас залишилося 22. То у тій самій Сучаві коефіцієнт несучої спроможності – 115. І смуга зроблена зовсім за іншими новими технологіями, ніж поки що у нас робляться.
Людмила Григорчук: Смуга в першу чергу.
Борис Морський: В першу чергу, так. Щоб було виробництво, потрібні засоби виробництва. У нас смуга – засіб виробництва. Ніхто не дивується, чому по Пруту не плавають океанські лайнери і по наших дорогах не їздять машини Формули 1. Але всі дивуються, чому на нашу непридатну смугу не сідають важкі літаки.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами