Подорожі з ангелом та сповідь театру: новинки від чернівецьких театралів

У Чернівецькому облмуздрамтеатрі імені Ольги Кобилянської розповіли про прем'єру та концерт до Міжнародного дня театру, які відбудуться у березні. 

Режисер-постановник вистави "Подорожі з ангелом" - Микола Яремків. Він вперше працює з акторами чернівецького театру.  

"Про прем’єру розповідати дуже важко. Це так, як розповідати про смак торту. Краще його скуштувати, правда? Нашою виставою ми б хотіли подарувати людям, які прийдуть до театру певну дозу оптимізму, любові, не лише любові між чоловіком та жінкою, а любові до ближнього. Це те, що принесло в нашу людську цивілізацію християнство. Якби не любов до ближнього, то, напевно б, людство не витримало подальшого розвитку історії, культури, розвитку життя, воно б самознищилося. І тому час від часу треба нагадувати і виховувати людей саме у цьому плані. Ось це завдання і поставив перед собою театр в нашій новій прем’єрі", - розповідає Микола Яремків. 

Він зазначив, що п'єса Петра Гладиліна потрапила до його рук випадково і він захотів відтворити її на сцені театру. 

"Я був дуже приємно здивований тим листом, який театр отримав саме від автора. Це сучасний московський драматург, Петро Гладилін, який з великою радістю дозволив театру реалізувати його п’єсу, яка йде по всьому колишньому Радянському Союзу. Я не бачив жодної вистави, але ця п’єса мене дуже заінтригувала. Я згадав фразу з Біблії царя Соломона, який сказав: якщо хтось каже, що він любить Бога, а брата свого ненавидить, неправда це. Сюжет нашої п’єси нотується і тримається саме на цьому твердженні", - розповів режисер.

Він також сказав, що трупа чернівецького театру перспективна та дуже сильна. 

Окрім прем'єри, у березні на глядачів театру очікує театралізований концерт з нагоди Міжнародного дня театру під назвою "Маленька сповідь його величності театру". Режисером цього дійства стала акторка Марічка Романова. 

"Я дуже люблю театр. Для мене 27 березня – це дуже особливий день разом з Великоднем та Різдвом. Пам’ятаю, одного разу я прокинулася у День театру, а моя донька Софія, якій було на той час 6 років, сіла, подивилася на мене і каже: мамо, ти знаєш, коли актор одягає маску на обличчя, він знімає її з душі. Я запам’ятала ці слова. І коли мені запропонували бути режисером цього концерту, це прозвучало для мене як тема. Є багато речей, яких глядач не знає і не знатиме ніколи. Є багато хвилювань, які актор не дозволить собі показати глядачеві. Тому що продзвенів третій дзвоник. І ви чекаєте від нас вистави, а ми її граємо, але дуже мало хто знає, що насправді у цей момент хвилює нас.

Між концертними номерами будуть логічні акторські підведення до них. Ці шматки будуть драматичними. Десь буде монолог, десь буде діалог, десь групова сцена, я хотіла показати приховані нюанси акторів, відкрити їх для публіки. Так як 27 березня прийнято робити капусники, я дозволила собі зробити деякі діалоги у жанрі комедії, де ми сумуємо, сміємося, а десь правдиво і чесно говоримо про проблеми.

Драматичний актор сьогодні не так цінується, як актор Ліги сміху. Драматичний актор поставлений в умови виживання. Не люблю жалітися, але мені здається, що коли актор йде по вулиці, його мають впізнавати, він має іти з гордо піднятою головою, думаючи про творчість, а не про те, що йому ще сьогодні треба десь побігти на приватні уроки, чи десь знайти підробіток, для того, щоб хоча б достойно існувати. Якісь такі проблеми я намагалася у жартівливому жанрі вплести у канву сценарію", - розповіла Марічка Романова.

Читайте також: Прем`єра та тематичний вечір: репертуар Чернівецького театру на березень