Очільник медзакладу розповів журналістам Медіа агентства АСС про роботу під час війни, загальну нестачу кадрів, інноваційні відділення з сучасним обладнанням та ремонт історичного корпусу дитячої лікарні. А ще ми дізналися, скільки в середньому заробляють лікарі та медсестри цього закладу та що думає директор про можливість об'єднання з обласною дитячою клінічною лікарнею. Також Дмитро Білоус відповів на всі запитання наших читачів.
Далі - читайте у форматі інтерв'ю.
- Розкажіть, будь ласка, про роботу медзакладу під час повномасштабної війни: чи відчуваєте вплив і який саме?
- На посаді головного директора я вже три роки. Повномасштабна війна стала викликом для всіх, зокрема й для наших співробітників. Завжди дякую тим, хто не поїхав за кордон, а працює тут. Цінуємо тих, хто пішов захищати нашу країну. Але попри все життя продовжується і ми знаємо, що основне для нас – допомога нашим маленьким пацієнтам. Все що ми робимо зараз – робимо для них. У перші дні повномасштабного вторгнення дуже велика кількість людей залишали свої домівки на сході та півдні країни, рухались в наш або через наш регіон. За час повномасштабної війни ми пролікували, госпіталізували близько трьох тисяч пацієнтів з інших регіонів. Вони всі тут знаходили прихисток і ми їх лікували.
Зараз кожного дня буває так, що до 5 осіб з-поміж ВПО звертаються до нас. Станом на сьогодні, 18 лютого, в лікарні перебуває близько 15 дітей, які мають статус внутрішньо переміщених.
- Чи вистачає сьогодні медзакладу, який Ви очолюєте, лікарів та молодшого персоналу, чи є брак фахівців?
- Зараз ми не відчуваємо браку кадрів, але в загальному він є. Насправді це брак досвідчених медсестер, середнього медперсоналу, брак молодшого персоналу. Це постійний змінний процес: хтось знаходить іншу роботу, хтось переїжджає. Чим можна утримати працівників? Це мотивація, заробітна плата, це гарний клімат в колективі, спільні активні заходи, які ми постійно проводимо, як от похід на Говерлу, поїздка в Кам’янець-Подільську фортецю тощо, люди мають розуміти, що тут вони соціально захищені, що їм тут добре. Ми залучаємо до роботи і студентів БДМУ. Студенти-третьокурсники вже можуть працювати медбратами/медсестрами поза навчальним процесом.
У перший рік повномасштабного вторгнення, коли була пряма загроза життя для фахівців з Харкова, Херсона, Запоріжжя, Києва, вони працювали в нас. Зараз у нас працює фахівець з Покровська, отоларинголог. З Харкова в нас працював травматолог, який багато чого нас навчив, допоміг підняти наше дитячу травматологію на високий рівень, але зараз він повернувся до Харкова, вважає, що там він більш потрібний.
- Чи є серед ваших колег із закладу ті, хто зараз на передовій?
- Так, серед нас їх не багато, адже дитяча лікарня трохи специфічна галузь. У нас Андрій Красовський воює, він воював під час АТО і в перші дні війни мобілізувався. Зараз він на важливому напрямку, відвідували його, зустрічалися з ним біля Дніпра. Він нагороджений відзнакою Президента України. З молодшого персоналу у нас також двоє осіб мобілізовані.
- Нещодавно була ухвалена постанова щодо 100% бронювання медпрацівників. Ви подавали списки?
- Ми критичність отримали і дозвіл бронювання 50% від загальної кількості наших працівників в серпні 2024 року, до цього часу ми просто виконували мобілізаційні завдання. Зараз у нас заброньованих 33%, а не 50% з військовозобов’язаних. Тобто немає потреби, цього нам достатньо. 100% бронювання це добре насправді, але це умовно, адже кожен лікар може виявити бажання або поїхати допомогти в цивільний шпиталь, у нас були такі випадки. Якщо цей процес з бронюванням розбалансувати – то розбалансується наша система, адже ми надаємо допомогу 24/7 365 днів на рік. Якщо одного немає – навантаження на інших зростає в рази.
- Розкажіть, які джерела надходжень фінансів має міська дитяча лікарня Чернівців?
- Основне джерело – це кошти від нашого партнера, Національної служби здоров’я. Ми отримуємо кошти за проліковані випадки. Ми цінуємо кожного пацієнта, якість надання допомоги, це прописано в наших договорах, ми цінуємо термін перебування, немає такого, що пацієнт лежить місяць, стараємося якнайшвидше допомогти одужати. Основні кошти – це НСЗУ.
Не можу не зазначити про нашу роботу з меценатами, донорами, особливо останнім часом. На нас звернули увагу і ми намагаємося прозоро отримувати і використовувати надані нам кошти. У 2022 році близько 30 мільйонів гривень ми залучили від меценатів з різних країн: Румунія, Італія, Німеччина, Франція, Люксембург. Це були медикаменти, обладнання, гігієна. Це зменшило навантаження на бюджет лікарні, і ці кошти ми могли використати на певні напрямки: закупівлю обладнання тощо. Також ми отримуємо кошти з міського бюджету. Їх ми використовуємо на покриття комунальних послуг: світло, вода, тепло.
- Що з масштабних проєктів вдалося реалізувати за останній рік?
- Ми намагалися робити все комплексно. Тут першим назву наше відділення невідкладних станів, яке є в принципі унікальним в регіоні. Це відділення надає допомогу 24/7 дітям з будь-якою патологією. За минулий рік рецепція відділення отримала близько 19 тисяч звернень від пацієнтів. З них 12 800 було госпіталізовано. Це грантовий проєкт, була реконструкція, встановлено обладнання. МОЗ допомогло нам з комп’ютерним томографом, який є унікальним в регіоні. Ми можемо провести обстеження дітей під загальною седацією. Дитину не потрібно возити, ризикувати здоров’ям. Відкрили дві операційні. У травматології ми провели модернізацію операційних, поставили там сучасне світло, операційні столи. Також нещодавно встановили плазмовий стерилізатор для операційної. Це цікава річ, яка стерилізує інструменти без води, потрібна тільки електрика. Раніше за відсутності води ми робили запас інструментарію або ж домовлялися в іншій клініці, щоб можна було простерилізувати. Реконструкції зовнішніх електричних мереж в нашому історичному корпусі. Апарати штучної вентиляції легень, апарати для наркозу, лапароскопічна стійка, нещодавно отримали кувез для передчасно народжених діток. Ми намагаємося системно підходити до процесу оновлення: новий напрям або покращення існуючого. Зараз відбувається заміна ліфта на автоматичний, сучасний. Робота йде.
- Історичний корпус. Напівпідвальне приміщення. Чи вдалося там провести роботи з облаштування, адже раніше надходило чимало скарг на умови перебування пацієнтів саме в тій частині лікарні?
- Цей корпус був збудований ще 1908 року за часів Австро-Угорщини на кошти меценатів. Зібралися меценати і побудували першу лікарню дитячу на Буковині. Є певні недоліки в проєктуванні будівлі минулого століття. Основний – це водовідведення. Ми побороли той неприємний запах, що там був. За ці три роки ми поміняли водовідведення, близько мільйона гривень ми використали. Замінили повністю каналізацію та підлогу. Ми пішли шляхом заміни комунікацій, а потім стін. Це досить великі затрати. Корпус історичний. Будь-які роботи там повинні проводитися тільки після погодження.
Відбувся ремонт даху також. Десь біля 4 мільйонів власних коштів витратили та ще десь була допомога міста, яку спрямували на усунення гострих запитань історичного корпусу. Якщо комплексно підходити – то там потрібна гідроізоляція, водовідведення, щоб волога не підіймалася. Нам потрібні ресурси і час, щоб все відновити.
- А взагалі виправдані всі ті зусилля і кошти, які виділяються на історичний корпус? Чи не було б простіше перевести відділення звідти до нових корпусів, чи не розглядаються такі варіанти?
- У історичному корпусі знаходяться три відділення і дві кафедри. Ми одне відділення звідти перевели в новий корпус, де могли використати площу.
Стосовно історичного корпусу – він дійсно має бути історичним. Там, на мою думку, має відбуватися наукова робота кафедр, навчальна робота, студентські хаби можливо. Але насправді відділення, які там зараз є, в гарному стані. Неврологія, перша педіатрія, гастроентерологія дуже гарно виглядають. У відділеннях гарні умови. Єдине, що цокольне приміщення, підвал, воно ще потребує втручання. Щоб відвідувачі не ходили цим приміщенням, ми зробили вхід з вулиці, від пам’ятника. Але людям зручніше йти так, коридорами, вони звикли.
Взагалі маємо ідею відновити сквер, там де пам’ятник, і тоді буде більш приваблива локація для людей і, можливо, будуть користуватися іншими входами.
- Чи можете розповісти про середню зарплату лікаря, середнього і молодшого персоналу ?
- У нас за Постановою лікар має отримувати не менше 20 тисяч гривень, медична сестра не менше 13,5 тисяч гривень, і у молодшого персоналу зарплатня прирівнюється до мінімальної заробітної плати.
Ми пішли трохи далі. Все залежить від коштів. Тобто, якщо лікарня спроможна і в неї є пацієнти, то вона отримує більше коштів від НСЗУ і тоді вона може більше заохочувати і платити. Я завжди кажу, є бюджет «проїдання», тобто на зарплатню можна з’їсти все, а є бюджет «розвитку», тобто ми можемо щось творити і зробити більше, і тоді вже думати про те, яким чином проводити оплату праці.
Зараз тут йде робота зі створення нового колективного договору, вже на етапі завершення, на етапі підписання, де буде врегульовуватися зарплата, буде врегульована зарплатня лікаря, який пропрацював 20 років, лікаря, який пропрацював три роки тощо. Але це все умовно. Тобто, хто більше працює - той більше має.
Ми робимо це в такому режимі преміювання. У нас середня зарплата лікаря, без податків та військового збору - в районі 25 тисяч гривень, медична сестра у нас отримує близько 17 тисяч гривень, і молодші сестри отримують десь 9 тисяч гривень. Тобто це більше, ніж мінімальна. Але є відділення, які мають більші навантаження. Там де операційний блок, то там більші зарплати, до прикладу.
- Міська дитяча лікарня розвивається, самодостатня, заробляє, і зарплати достатні, чому ж виникла ідея щодо об’єднання з обласною дитячою лікарнею? Яка Ваша думка щодо такого впровадження?
- Знаєте, це напевно більш як реформування. Насправді я теж розумію, що лікарень у просторі одного регіону у нас досить багато. Тобто так сталося, раніше такий був підхід до системи, лікарні були скрізь і вони були різнонаправлені. І в нас було дуже багато вузькоспрямованих таких закладів.
Питання об’єднання лікарень виникло напевно через реформу з формування спроможної мережі, тобто там має бути надкластерна лікарня, кластерна, загальна і ті, які не увійшли у спроможну мережу. По вимогах має бути одна надкластерна доросла, одна дитяча.
Тобто це просто реформа, а вже далі, у питанні як це зробити постають деякі труднощі. Я не проти вдосконалення нашої системи надання допомоги, але об’єднання може відбуватися юридично. Втратиться адміністрація, буде хтось один генеральний директор, суто адміністративні зміни. Можливо дублювальні відділення оптимізуються. Але насправді суть зміниться лише в тому, що ті послуги хірургічні, що найкраще розвинені в дитячій лікарні, будуть доступні і в обласній.
Зміниться й момент комунікації. Ми гарно працюємо в єдиному полі. Тобто якщо потрібна якась допомога лікарні обласній, то ми допомагаємо, так само у нас, якщо якісь інфекційні питання виникають - ми переводимо пацієнта до них. Тоді не потрібно буде дзвонити та узгоджувати деякі переходи. Плюс є момент у службі транспортування. Якщо пацієнт переводиться з лікарні в лікарню, то транспортування теж має бути оплачене.
Але насправді переваги тільки в реформуванні, цільовому спрямуванні коштів.
Взагалі працює робоча група на рівні ОВА, міської ради, обласної ради. Це така тристороння співпраця з представниками наших закладів. Вивчається це питання. Є два власники: міська і обласна рада. Є кошти обласної ради і міської ради. Плюс юридичні адреси, пакети НСЗУ, заключені пакети в нашій лікарні і в обласній дитячій лікарні. Вони гарно справляються з онкогематологією і інфекцією, готові до надання допомоги в надзвичайних ситуаціях. А ми гарно справляємося в хірургії, нейрохірургії, травматології.
Тобто насправді дуже класно, щоб це було комплексно.
Це все (об'єднання - ред.) може бути швидко, але тоді є ризики втрати певних речей – тобто фінансово можна втратити пакети, адже це перезаключення пакетів, нова адреса, час.
- Якщо дитина хворіє, має пневмонію, то які ліки їй дадуть у медзакладі безкоштовно?
- Ми маємо гарне забезпечення усіма необхідними препаратами. Усі ліки відповідно до переліку видають на безоплатній основі пацієнтам.
- Яке харчування у медзакладі? Чи харчуються діти?
- Так, ми забезпечуємо харчування наших пацієнтів. Це спеціальне розроблене дієтологічне меню. Розглядаємо варіанти щодо можливості харчування батьків на території лікарні.
- Які ускладнення після перенесеного ковіду. найчастіше спостерігаються у дітей? Чи є такі, які були не притаманні раніше для дітей?
- Зараз ми вже відійшли від ковіду, люди забувають, як це було. На сьогодні маємо спалах кору. Якщо ми звикли, що коронавірус вражає органи дихання, то серед непритаманних назву погіршення, часткову втрату слуху. Тут потрібно вже радитися з отоларингологами та сурдологами.
- На скільки професійні лікарі в закладі, вони проходять атестацію, вивчають нові методи та дослідження?
- У нас професійний колектив. Атестація під час воєнного стану не проводиться. Але ми всі працюємо, розвиваємося, відкриваємо для себе нові дослідження, методики. Також на власному прикладі це показую колегам.
- Стоянка тільки для працівників на території лікарні чи батьки також можуть залишати авто?
- Це дійсно те питання, яке турбує багатьох відвідувачів. На жаль, не маємо такої великої території, щоб всі батьки пацієнтів могли залишати авто на території закладу. Але стоянка відкрита, наш працівник може вказувати лише, де зручніше припаркувати транспортний засіб, щоб він не заважав іншим. За сприятливої погоди ми з працівниками лікарні практикуємо проводити велодні, встановили паркувальний майданчик для велосипедів.
- Окрім хірургів у міській лікарні більше немає до кого звернутися. коли плануєте розвивати інші напрямки?
- Не можу сказати, що це єдиний наш сильний напрямок. Ми маємо і чудову травматологію, нейрохірургію, гастроентерологію, педіатрію та інші відділення.
Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
