У церковному православному календарі Великдень є найбільшим святом, пише Медіа агентство АСС. Це перемога життя над смертю, торжество добра, перемога над гріхом, Христос віддав життя заради спасіння людства.
З цим днем пов’язано багато традицій – найперше, це випікання паски та розписування писанок.
«Спочатку яйця розписували журавлині, на території країни цей птах був свійською твариною, прирученою птицею, ми це відчуваємо і зараз, він відлітає, але повертається додому. Писанка стала символом радості і воскресіння. Кажуть, у світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки. Кольори, орнаменти, візерунки – це все має силу та тримає генетичний код. Аби прочитати писанку, слід застосувати знання з 12 наук: фізика, біологія, арифметика, геометрія, міфологія, історія, філософія», - розповідає Микола Шкрібляк, директор Буковинського центру культури і мистецтва, залужений діяч мистецтв України.
Традиції українського писанкарства надзвичайно розмаїтті. Символіка кольору теж грає роль: червоний означає радість життя, любов; жовтий - небесне світло, урожай; зелений - життя, воскресіння природи; блакитний - чистоту, здоров`я; чорний з білим - пошану до померлих.
Отримуйте новини в Telegram
В орнаменті фігурують сонце, хрест, дерево життя, спіраль, сварга, триріг. І кожен елемент має сакральне значення.
«Яйце є символом всесвіту. Жовток – сонце, білок – повітря, шкаралупа – земля. Мільйони писанок унікальні, як люди – дублікатів нема. І у кожній закодовані міфологічні та поетичні постулати. Це тричастинна будова світу (підземний, явний і небесний), думки про початок життя і його кінець. Це не означає, що люди свідомо закладали такий зміст, який ми зараз читаємо. Але ці знання передавались традиційно з покоління у покоління, «так робила бабуся, мама і я так роблю». Це на інтуїтивному рівні. Знаки-обереги лягали на яйце і творили композицію», - додає Микола Шкрібляк.
Етнограф також наголошує, що у мові збереглась форма висловлювання про писанку – її пишуть, а не малюють. Так само як і пишуть вірші, музику, ікони чи розписують гуцульський кептар.
Глибокий зміст орнаментів і символів і зараз став об’єднуючим фактором нації, особливо у час війни. Люди почали краще цінувати і берегти найцінніше – культуру і дух, символи та обереги.
Авторка: Дарина Дробницька, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
