Микола Шкрібляк
- Миколо Миколайовичу, ви, як ніхто інший, знаєтеся на Великодніх традиціях та обрядах нашого краю. Розкажіть, як на Буковині прийнято проводити останній тиждень перед Паскою?
- Важливо, щоби люди розуміли, що у Страсний тиждень головне – не приготування до Великодня, що складається з випікання пасок, прибирання в хаті, написання писанок. А головне – приготування душі. Символіка тоді зрозуміла і близька, коли душа відкрита до того всього, що відбувається саме у цей страсний тиждень.
- Традиція складання Великоднього кошика – дуже цікава. Знаю, що в кожному районі вона своя. Зокрема, на Кіцманщині Великодній кошик складають тільки чоловіки. Які ще є традиції?
- Направду, є регіональні і локальні особливості складання Великоднього кошика. Це традиція, яку люди шанують.
Складання кошика – це справді дуже особлива традиція. Кошик зазвичай готують заздалегідь. Його використовують тільки на Паску, для побутових потреб – ні. Часто кошик передавався з покоління в покоління, його берегли і шанували.
Першою у кошик кладеться дора - перша паска, яка печеться до Великодня. А далі до кошика складають усе те, що Бог послав: і м`ясні продукти, і овочі, і, звісно, яйця. Часто запитують: скільки яєць класти до кошика? Є така традиція, що має бути стільки яєць, скільки членів родини, плюс – одне, щоби ставало в родині людей більше. Яйця мають бути очищені від шкаралупи.
Писанок може бути дуже багато, бо писанками обдаровували один одного біля церкви, давали до великого церковного коша. Я пам`ятаю, як в моєму дитинстві до церкви не можна було ходити, а я йшов зі школи і мені хрещена матка по дорозі подарувала писанку. І це була така велика радість!
На жаль, ніхто не досліджував, як заборона святкування Великодня у радянський час впливала на ментальний рівень наших людей. Тому що люди внутрішньо зберігали традиції, любили. Але тим, кому це не вдавалося робити так, як би хотілося, як це краяло серце, як це позначалося на свідомості.
Адже інколи цю глибоку українську традицію сучасні молоді люди сприймають сільською, примітивною, називають «шароварною». Чи не з радянських заборон це взялося?.. У когось це перейшло у любов, бажання берегти традиції, а хтось «повівся» на пропаганду того часу.
Найважливіше, щоб ми розуміли, що український Великдень має іти через призму вдячності Богові, що він дав нам таку силу духу, таких людей, які змогли би зберегти український Великдень, який не схожий на Великдень інших народів.
- Миколо Миколайовичу, ви маєте унікальну колекцію писанок, яка налічує понад 3 тисячі екземплярів. Розкажіть, скільки часу і як збирали колекцію.
- Понад 3,5 тисячі писанок – це здебільшого три етнографічні регіони: Буковина, Гуцульщина і Покуття. Ці регіони близькі мені, бо я родом з Гуцульщини, працюю на Буковині, а Покуття з`єднує їх.
Перші писанки я почав не збирати, а відховувати. У 6 рочків мене взяли на базар у Косів. І я побачив, як там розганяли жінок, які писали і продавали писанки, як писанки трощили. Тоді це робила так звана міліція і санепідемстанція. Мені це дуже боляче відклалося в пам`яті. І перші писанки після того Великодня я відховав. Десь 20 писанок загорнув і сховав у хаті під дахом. Потім мама була дуже здивована, що від тепла жодна із них не тріснула. До речі, від тих перших писанок залишилося кілька шкаралупин, які я бережу як найдорогоцінніший скарб.
Тож тоді це не було прагнення збирати, а прагнення – врятувати. Мені здавалося, що коли наступного року я прийду на базар у Косові, писанок вже не буде. А ви знаєте відоме вірування українців: якщо люди перестануть писати писанки, то прийде кінець світу. Я думаю, цю фразу можна трактувати так: якщо матеріальне у нашому житті стане головним, якщо кожен символ і знак на писанці не буде творитися, ми втратимо найцінніше.
Чули, як росіяни кажуть: «разресованные яйца». Так от, це не має нічого спільного із писанкою. Писанка пишеться вогнем, воском, повітрям – тут усі стихії. І знаки, і символи, які вкладені у писанку, - вони написані, а не намальовані. Тому це не «разресованное яйцо», а це писане письмо, в яке закладений глибокий код.
Скільки науковців вивчали писанку, всі доходять висновку, що жодного натяку на якийсь негатив у ній немає. Це витвір мистецтва, який несе позитивну енергію, побажання життя, здоров`я, любові, добра, розквіту.
Читайте ще: Два тривалих вікенди: скільки українці відпочиватимуть у травні
- Який візерунок характерний для буковинської писанки?
- Буковинська писанка увібрала в себе всі основні орнаментальні елементи, які є загалом в українській писанці. Це безкінечники, ромб – символ засіяного поля, восьмипелюсткові зірочки – символ сонця, різновиди хрестів. Символіка на писанці з усіх видів народного мистецтва – найбільш «законсервована» в тому сенсі, що вона подається максимально правдиво і мало трансформувалася з часом.
Кожна писанка має свою назву. Мені вдалося записати близько 400 різних назв. У них – весь світ, який нас оточує. Найбільш відома писанка – «Безконечник», також «Ружка», яка символізує сонечко. Є писанка під назвою «Великдень».
Найважливіше – усі українські писанки складаються в першу чергу з основних ліній, які описують поверхню. А вже елементи – це доповнення, бо вони туляться до цих ліній. Ці лінії – як розуміння нашого світу, його будови, гармонії. Тому ми й кажемо, що писанка – це найдавніше письмо наших предків, яке можна читати і розуміти.
- Миколо Миколайовичу, як ви готуєтеся до Великодня?
- Я не приділяю великої уваги, як буде виглядати Великодній кошик. Я знаю, що Бог дасть – і все буде. Прийде недільна днина, якої ми так чекаємо. А все інше – додасться. Були б ми здорові, були би здорові наші близькі і рідні, був би мир і спокій у нашій державі.
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
