- Розкажіть, які світові тенденції ви спостерігаєте в репродуктивній медицині? Чим вони відрізняються від ситуації в Україні?
- Репродуктивна медицина в усьому світі – це передова галузь. В Україні репродуктивна медицина конкурує зі стоматологією. Я дивлюся по тому, як їдуть до нас з-за кордону. До нас не їдуть на пересадки, на лікування онкології, хірургічні операції. Але до нас їдуть за репродуктивною медициною та стоматологією. Ці дві галузі тримають лідерство.
Українська репродуктологія робить близько 900 циклів запліднення на мільйон населення. У Європі в середньому це – 1500 циклів. А такі країни як Японія та США – більше, ніж Європа удвічі чи втричі.
Ми рівняємося на Європу, адже ми – європейська країна. Ми виконуємо удвічі менше циклів, ніж у Європі. І це пов’язано з тим, що Європа допомагає своїм пацієнтам фінансово. Всі країни світу турбуються про своє національне багатство – про людей. А в Україні все лягло на плечі пацієнтів. І вони можуть проплатити одну програму.
З іншого боку, це теж корисно. Європейці не переймаються – у них 6 програм оплачено, вони знають: не вийде з першої спроби – підемо на другу, не вийде з другої – на третю. У нас же пацієнти проплачують 1 програму – і ми повинні зробити все, щоб вони мали дитину. Це змусило наших лікарів так працювати, щоб ефективність була максимально високою. І вона дійсно удвічі вища, ніж у Європі. Тому до нас їдуть.
Якщо Уряд, Президент звернуть увагу і підтримають репродуктивну медицину, допоможуть пацієнтам, які не мають грошей, оплатити медикаменти хоча б на одну програму, це буде дуже добре. От, наприклад, наша пара нещодавно народила трійню – і мер подарував їм квартиру. Це теж підтримка!
- Як парі запланувати і підготуватися до вагітності?
- Повинно бути бажання. Природа передбачила оберіг для подружньої пари. Зокрема, плануючи вагітність, потрібно зменшити або ліквідувати шкідливі звички: відмовитися від паління, алкоголю, роботи з бензином, фарбниками. Тобто поберегти себе, щоб не було зовнішнього впливу на генетику. Цього достатньо дотримуватися упродовж 2-3 місяців до запланованої вагітності.
- Чим можуть бути викликані проблеми із зачаттям, крім безпліддя?
- Перше – небажанням бути вагітною. Друге: до нас звертаються пари і кажуть: «Чоловік за кордоном, один раз приїжджає і не вдається завагітніти». Забувають, що є фази менструального циклу, овуляція... Потрібно проконсультуватися зі своїм лікарем, він підкаже, коли чоловіку приїхати. Тому що жіноча яйцеклітина – дуже горда. Це - найбільша клітина, і вона не може чекати. Це сперматозоїди повинні її чекати 1-2 дні. Яйцеклітина – горда, красива, вона – міні-жінка, яка нікого не чекає.
Читайте ще: Мій лікар: У 28 років виконує найсучасніші операції і постійно вчиться новому
- Коли ставиться діагноз безпліддя?
- Після року регулярного статевого життя без контрацепції. Якщо впродовж року не вдається завагітніти – звертайтеся до свого лікаря. І бажано оминути загальну сітку медицини – маю на увазі лікарів загальної практики-сімейної медицини, навіть наших колег акушерів-гінекологів. Всі чомусь хочуть зайнятися діагностикою та лікуванням безпліддя: і терапевти, і хірурги. Це так званий феномен «сірого ящика» у медицині: пацієнти пропадають туди з безпліддям, лікарі, які не займаються репродукцією, призначають аналізи, лікування, навіть операції. На це може піти рік-два-три-п`ять. Поки нарешті хтось розумний не підкаже: йдіть туди, де вам допоможуть – до репродуктологів.
Є три складових для того, щоб настала вагітність. Перша – у чоловіка повинні бути нормальні показники спермограми. У нас чоловіки у гарних умовах здають спермограму. Потрібно йти туди, де створені ідеальні умови, адже запліднення – це інтим, який повинен виконуватися.
Друге – це прохідність маткових труб. Контроль: або рентген, або лапороскопія, або ультразвукова сонографія. В Україні, на жаль, не засертифікований жоден розчин для ультразвукового контролю прохідності маткових труб. Тому рентген і лапароскопія дозволяють оцінити їх прохідність.
І третя складова – це оцінка овуляції, стану ендометрію, матки. А лікарі загальної практики і акушер-гінекологи починають з перевірки саме цього. Насправді це – третинне.
- Які причини безпліддя? Які з них є найбільш розповсюдженими?
- Що жінка, що чоловік дуже складно влаштовані в плані репродукції. Але умовно жінка втричі складніша. Хоча механізм регуляції утворення сперматозоїдів і яйцеклітин приблизно однаковий. Природа взяла один шаблон, проте у жінки він складніший, тому що на ній обов’язок не тільки видати яйцеклітину (як у чоловіка - видає сперматозоїд), а й прийняти, забезпечити ембріончику розвиток, виносити вагітність і народити.
Якщо брати співвідношення, то є 5-7 причин чоловічого безпліддя і 21 причина – жіночого.
У чоловіків серед причин безпліддя – патоспермія (патологічна сперма). При чому майже у 70% випадків ми не знаємо причину цього.
Тільки 30% чоловічого безпліддя – це інфекція, вроджені аномалії, перенесені операції, хронічні або перенесені захворювання. Усе це ми можемо корегувати. А от 70% - ми не знаємо і корегувати не можемо. Тому раджу бути обережними, коли лікарі призначають медикаменти для підсилення сперматогенезу. Якщо є патоспермія і призначати щось, щоб посилювати цей сперматогенез, це можна порівняти з тим, як конячка йде під гору, їй важко, а ви її стягаєте – вона ж впаде і здохне! Так само зі сперматогенезом – треба бути дуже обережними. Його можна підсилити, але тільки тоді, коли яйцеклітина дружини готова прийняти ці сперматозоїди.
У жінок набагато більше причин безпліддя: непрохідність труб (третина випадків), порушення овуляції, коли нема яйцеклітини (третина випадків) або ендометріоз (третина). Є ще 10% безпліддя неясного походження.
У будь-якому випадку, потрібно долати цей шлях, шукати причину безпліддя у чоловіка, у дружини, дати пораду і, можливо, допомогти завагітніти.
- Які фактори способу життя негативно впливають на жіночу репродуктивну систему?
- Це фактори, які не змінюють генетичний код, а негативно впливають на його реалізацію.
Генетично ми всі прописані: народження, зрілість, репродукція, онкологія – все прописано в наших генах. Але є так звані внутрішні і зовнішні позагенетичні фактори. Внутрішні – це ті, через які генетика реалізовується. Наприклад, це гормони, імунологія і ще каскад інших внутрішніх факторів. Генетично також прописано, буде овуляція чи ні.
Є зовнішні епігенетичні фактори, які порушують хід генетичної програми. До них, наприклад, належать деякі медикаменти, барвники, хімія, радіація – усе це може змінювати генетичний код.
Якщо у пацієнтки, яка планує вагітність, є порушення внутрішнього епігенетичного коду імунологічного або гормонального, його можна підкорегувати. Якщо є вплив зовнішнього епігенетичного фактору, потрібно на період планування вагітності чи лікування безпліддя позбутися його. Наприклад, я помітив, як на автозаправці працюють молоді дівчата. Я не заправляюся там, але зупинився, підійшов і спитав: «У вас діти є?». – «Немає». – «Знайдіть собі іншу роботу! Народите дітей – і повернетеся на ці заправки».
- Як лікують безпліддя? Наскільки сприятливі прогнози?
- На сьогодні, маючи в арсеналі допоміжні репродуктивні технології, практично немає ситуації, щоб не було дітей. Ми можемо дати дитину навіть жінці, яка не має матки. Їй дитину виносить сурогатна мама. Але генетично це буде її дитина.
Якщо у жінки або в чоловіка онкологія – раніше це був вирок. Зараз ми забираємо на зберігання яйцеклітини і сперматозоїди перед початком лікування, а потім пацієнти повертається до нас за своєю власною дитиною. Жінка може пройти хіміотерапію, залишитися без матки, не мати менструацій, але вона повертається за своїм ембріоном і має дітей.
Тож на сьогодні, аби мати дітей за допомогою допоміжних технологій, потрібні бажання і гроші.
Репродуктивна медицина – це не диво, це сьогодення, те, що ми робимо щодня. От ми зараз говоримо, а в інкубаторах у нас тисячі дітей розвиваються, ембріолог за ними спостерігає. Паралельно у кріосховищі зберігаються тисячі ембріонів, які чекають свого часу. Іноді до нас повертаються через 10-20 років за своїми дітьми. Пацієнти укладають з нами угоду і зовсім невеликі кошти проплачують за зберігання.
- Чи є часові «дедлайни» для природного зачаття і для допоміжних програм? Наприклад, чи буде пізно звертатися до фахівця після 40 років?
- Природа передбачила дуже чіткі вікові межі: 18-38 років – це «золотий» період для репродукції. З 12 до 18 років відбувається становлення репродуктивної функції. Після 38 років репродукція стрімко знижується. У 48 років жінка теж може бути вагітна, і в 58 років може, але це – поодинокі випадки. А з 18 до 38 років – це 90% ефективності настання вагітності. До цього – 5% і після цього – 5%.
Для допоміжних технологій «крайній» термін навіть не 38, а 35 років. Після 35 років потрібно перевіряти генетичний код – чи не дасть природа генетичну хибу. Нашими наказами передбачено, що у пари після 35 років треба перевірити генетику. Більше того, перед імплантацією потрібно зробити тестування ембріона: нормальний він чи патологічний. Це дає можливість у жінок у 38-40-48 років вибрати здоровий ембріон і дати здорову дитину. Хоча ефективність допоміжних технологій після 38 років катастрофічно зменшується. Ми навіть отримуємо достатню кількість яйцеклітин у цих жінок, а наші ембріологи кажуть: «Вони розсипаються». Природа передбачила, що вони вже не повинні працювати.
Тому я раджу жінкам: ви будуєте кар’єру, підходить вік до 35 років – залишіть у нас в кріосховищі свої яйцеклітини і будуйте далі кар’єру. Вийдете заміж, побудуєте кар’єру – і прийдете за своєю дитиною. І це буде молода яйцеклітина! Навіть у 43 роки ви легко виносите і народите цю дитинку. Хоча яйцеклітина у цьому віці вже буде патологічна. А якщо здати її до 35-ти – здорова.
- Напрямок, яким ви займаєтеся, потребує високих професійних знань. Як зрозуміти, кому можна довіритися і в чому секрет професійного репродуктолога?
- На все потрібно мати щастя: вийти заміж і одружитися, народити дітей, а якщо не виходить – знайти свого лікаря.
Дам дуже просту пораду парам: намагайтеся уникнути «сірої скрині» загальної медицини. Всі будуть обіцяти, щось робити, допомагати. Але потрібно звернутися до фахівців, які займаються репродукцією людини. Мало того, перевірити, скільки вони працюють, яка ефективність роботи, де вони публікуються і представляють свої результати. Зараз це нескладно перевірити.
Потрібно йти до спеціалістів, які визнані в своїй галузі, завоювали своє місце під сонцем невтомною працею і результатами. За нас голосує не реклами, а пацієнти своїми ногами.
Ми у Yuzko Medical Center відкрили перинатологію для того, щоб наші пацієнти бачили, скільки у нас ходять «животастиків». Це ж наші діти! І це – найкраща реклама.
Ми помітили, що років 10 тому ми частіше збиралися, щоб обговорити невдалі спроби запліднення. Зараз же невдалих спроб стало значно менше. За останній квартал ми один раз збиралися і обговорили кілька невдалих спроб. Це говорить про те, що росте професіоналізм колективу.
Отримуйте новини в Telegram
- Розкажіть про Yuzko Medical Center: у чому його особливість?
- Ми стартували у 1995 році. Це задумка була, потім – становлення, отримання ліцензії, зміна місця перебування. Для того, щоб ми стали такими, як зараз, потрібно було 25 років. За цей час до нашої основної мети – це репродукція людини – додалася оперативна гінекологія, хірургія оперативна, урологія, онкогінекологія, а також перинатологія – своя жіноча консультація, посилили поліклінічний блок. На сьогодні ми можемо обстежити будь-який орган і систему: чи це голова, чи вени, чи печінка, чи серце. Бо лікарі наші хочуть знати про пацієнтку все. І це змусило нас зробити заклад багатопрофільним. Не для того, щоб заробляти гроші, а тому, що інакше в наш час не можна.
Yuzko Medical Center – це сьогодні багатопрофільна лікарня гінекологічно-хірургічно-онкологічно-терапевтичного профілю зі своїм ультразвуковим блоком. Та головною нашою «родзинкою» залишається репродукція людина.
Інформація розміщена на правах реклами
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами