Альона Головіна, кваліфікована психологиня з Чернівців, поділилася з журналістами МА АСС власним досвідом роботи та спостереженнями за дітьми, які проходять етап між дитинством та дорослістю.
Отримуйте новини в Telegram
Додамо, згідно з термінологією, яка застосовується в ООН, підлітки — це особи віком 10–19 років: ранній підлітковий вік – 10–14 років; пізній підлітковий вік – 15–19 років).
«Якщо описувати типовий портрет підлітка - це може бути стильно, нестандартно одягнена чи доволі неохайна юна людина, з незвичайним кольором волосся, пірсингом чи тату. Її настрій, в силу постійних гормональних змін - схожий на емоційні гойдалки, коли прояви агресії та гніву неочікувано перетворюються на апатію, безсилля, біль та втому… Нам, дорослим може бути складно з цими «ще не дорослими, але вже не маленькими» людьми. Саме тому повага, розуміння, теплота, любов, можливість бути в контакті зі своїм досвідом дорослішання, своїм внутрішнім підлітком, помножені на розуміння психології підліткового віку – наші постійні опори та союзники», - розповідає фахівчиня.
«Боротьба породжує протидію – тому, чим більше ми давимо на підлітка, тим більше отримуємо природну для цього періоду життя реакцію протесту. І в здорових межах саме цей протест допоможе майбутньому дорослому потурбуватись про себе, вчасно сказати «ні», відмовитись виконувати безглузді накази та стане частиною критичного мислення.
Наші новини є у Facebook
Що може посилювати протестну реакцію? Відчуття об’єктивної чи суб’єктивної самотності, «нетаковості», непотрібності, нерозуміння чи несприйняття збоку рідних можуть стимулювати підлітка закриватись, обманювати, уникати контакту, відсторонюватись, шукати підтримку в інших просторах та місцях.
Ще більш складно підлітки можуть проживати відчуженість, байдужість, емоційну холодність батьків чи їхню надмірну опіку та контроль, агресію, конфлікти, всі форми насильства від емоційного до сексуального як в сім'ї, так і в колективі однолітків».
«Зазвичай, те, що ми вважаємо непоправними діями – це результат тривалих роздумів, бажання привернути увагу та покликати на допомогу, проживання страждань, болю і досвіду самотності. Так, ніби ти сам на сам зі своїми труднощами і немає жодної людини, яка б тебе зрозуміла. Подібні переживання можуть призвести до так званого «тунельного бачення», коли у внутрішньому світі звучить потреба в такий спосіб втамувати нестерпний біль. Саме тому так важливо бути по-хорошому уважними до тих, хто поруч!
Нашу увагу, як свідомих дорослих мають привернути зміни у зовнішньому вигляді, поведінці, бажаннях, інтересах, режимі сну, харчуванні. Нас мають зацікавити розмови про смерть, депресивні тематичні фільми, аніме, ігри, групи з сумнівною тематикою, на кшталт сумнозвісного «Синього кита», дивні друзі з нічними зустрічами, різке небажання ходити до школи, постійний сумний чи депресивний стан, розмови: «Нічого доброго не існує, навіщо взагалі це життя…» А ще, особливо бережного, ненав’язливого піклування та уваги потребують дітки та підлітки в ситуаціях посиленого чи, навіть хронічного як у нас, стресу, хронічних хвороб, кардинальних змін, втраті близьких людей чи тварин, проживанні горя та горювання».
«Наше завдання бути чутливими та розуміти, що світ кожного з нас - унікальний. Відтак і наша турбота має бути індивідуальною, такою, яка підходить саме нашій дитині. Якщо є хвилювання – важливо звернутись до дитячого чи підліткового психолога, психотерапевта, який буде працювати як з дитиною, так і з усією сім’єю. Адже дитина – це частина цілісної сімейної системи з її правилами, звичаями, радостями, страхами та стереотипами. Хочемо змін на краще – працюємо і змінюємось усі! Якщо стан складний – додати в підтримку невропатолога та психіатра, - акцентує Альона Головіна. - Хочеться побажати всім нам, в цей непростий час викликів безсилля та надмірних випробовувань нашої людяності, піклуватись про себе і своє стабільно хороше самопочуття. Для того, щоб бути надійною опорою, підтримкою, теплим дорослим до якого не страшно підійти зі своїми труднощами та отримати допомогу з будь-яких питань! Миру і рівноваги нам всім».
- Всеукраїнська волонтерська ініціатива «Небайдуже»
- Як отримати психологічну допомогу в умовах війни
- У рамках проєкту ПОРУЧ є онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків. Ініціативу спільно реалізують Міністерство освіти і науки України, ЮНІСЕФ, Український інститут когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер».
- Teenergizer – це рух, який об’єднав підлітків із регіону Східної Європи та Центральної Азії. На сайті можна записатись на безоплатну консультацію від психологів та консультантів проєкту.
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда – 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного). Дзвінки безоплатні, анонімні, конфіденційні.
- Не дрібниці – безпечний підлітковий простір, який надає безоплатні консультації онлайн в боті (але консультують психологи, не автоматизовані механізми).
- Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine – 7333 (цілодобово).
Матеріал підготувала студентка ІІ курсу філологічного факультету (спеціальність: журналістика) Ірина Рябенко
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
