Ми першими бачимо схід сонця
Тетяна Боднар охоче проводить екскурсію метеомайданчиком, який знаходиться на території Чернівецького аеропорту. Жінка працює у метеослужбі понад 30 років і впевнена, що її професія – одна з найромантичніших у світі, і одна з найвідповідальніших.
«Ми першими бачимо схід та захід сонця, а ще приваблюють літаки. Ми забезпечуємо усіма метеорологічними даними наші літаки. Всі знають, що без погоди жоден літак не здійснить ні посадку, ні зліт», - розповідає Тетяна Боднар, начальниця відділу метеоспостережень та інформації Чернівецького гідрометцентру.
Техніки-метеорологи цілодобово спостерігають за всіма метеорологічними явищами. Особливе значення для посадки і зльоту літаків має швидкість та напрямок вітру, адже повітряні судна завжди сідають та злітають проти вітру.
«Влітку в нас гроза. Для літака – це дуже небезпечне явище, тому, коли гроза на аеродромі, літак не має права здійснювати ні зліт, ні посадку. Технік-метеоролог відслідковує та повідомляє, коли гроза виходить за межі аеродрому», - зазначає Тетяна Боднар.
Небезпечними для літаків є також град та туман. За допомогою спеціальних приладів, які встановлені вздовж злітної смуги,техніки-метеорологи вимірюють видимість на аеродромі, а пілот уже сам приймає рішення підходить йому дана видимість для здійснення посадки, чи ні.
Увагу на метеомайданчику привертає прилад, схожий на глобус. Це геліограф. Він призначений для визначення кількості сонячних годин доби.
«Там вставляється спеціальна стрічка. Ввечері, коли сонечко заходить, ми її закладаємо і повертаємо на схід. І коли з’являються перші промінчики сонця, вони починають пропалювати цю стрічку, яка стоїть до полудня. Коли ж сонце у зеніті, ми змінюємо стрічку і повертаємо її на захід. Тож коли сонце заходить, останні промінчики залишаються на стрічці», - пояснює пані Тетяна.
За спеціальними поділками техніки-метеорологи визначають кількість годин сонячного сяйва на добу, а потім на місяць.
«Ось тут знаходиться опадомірне відро», - продовжує свою екскурсію Тетяна, - «У це відро випадає дощ та сніг. Кожні 6 годин ми переливаємо їх у спеціальний стакан та визначаємо скільки міліметрів опадів випало на землю».
Один міліметр опадів - це все одно, що літр води вилити на квадратний метр поверхні.
«Ви уявляєте, якщо злива йде 20 хвилин, протягом яких випадає 30 міліметрів опадів, то це за 20 хвилин на один квадратний метр треба вилити 30 літрів води. Певно, що земля не поглине цю воду», - каже наш «екскурсовод».
На метеомайданчику багато приладів, кожен з яких виконує свою функцію. За допомогою ось цього, до прикладу, здійснюють планшетні спостереження за забрудненням повітря. Кожні дві доби сюди стелять спеціальну марлеву тканину, на яку осідає пилюка, падає дощ, чи сніг. Потім її обережно знімають та запаковану відправляють у лабораторію для аналізу.
На метеомайданчику є глибинні термометри та ті, які вимірюють температуру повітря на ділянці, де немає жодної рослинки. Їхні дані працівники записують кожні 3 години. На висоті двох сантиметрів встановлені термометри для визначення заморозків у повітрі.
Як розповіла Тетяна Негадайлова, начальниця Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, вимоги до метеомайданчиків дуже суворі. Прилади на всіх метеомайданчиках України повинні бути однаковими до сантиметра та встановлені чітко на одній висоті, інакше не можливо буде порівняти зміну температур.
«Ми поступово переходимо на автоматизацію, але ручні спостереження ще у значній мірі залишаються», - каже Тетяна Негадайлова.
Як пояснюють фахівці, за основу прогнозу погоди беруться метеорологічні спостереження. Адже прогноз – це модель та робота програмістів. Для того, щоб вона працювала виникла світова метеорологічна організація, яка допомагає у розбудові синоптичних станцій по всій планеті, зокрема і в країнах третього світу. Інформація кожної такої точечки має значення, зазначає Тетяна Негадайлова. Одночасно, кожні 3 години за всесвітнім скоординованим часом, вся інформація з цього метеомайданчика надходить у банк даних, в Київ, а звідти, протягом 1-2 хвилин, - у міжнародний банк даних, і наноситься на карти погоди усього світу, на основі яких і роблять прогноз.
Відділ метеорологічних прогнозів Чернівецького обласного центру з гідрометеорології очолює Ірина Губіна.
Синоптики працюють у приміщення аеропорту та роблять прогнози, як для авіації, так і для народного господарства.
«Щодня, цілодобово, ми спостерігаємо за погодою, всі дані передаються у міжнародний банк даних, ми отримуємо вже готові прогностичні карти за якими прогнозуємо погоду на найближчі 5 діб», - розповідає Ірина Губіна, начальниця відділу метеорологічних прогнозів.
Сюди для консультації заходять екіпажі літаків та диспетчери вишки. А от грози фіксує відділ радіолокаційних спостережень. У фіксовані проміжки часу вони здійснюють спостереження на локаторі і дані грозових осередків, передають у спеціальних зведеннях.
Гідрометеорологічна служба на Буковині почала формуватися з середини ХІХ століття
А у схожому до сучасного вигляді працює з післявоєнних часів. Як розповіли у Чернівецькому гідрометцентрі, в архівах знайшли відомості про те, що окремі гідрологічні пости, агрометеорологічні, метеорологічні станції створені ще у 50-60-х роках ХІХ століття. Особливого розквіту вони досягли через 10-20 років. Адже саме тоді Австро-Угорщина розвивала різні напрямки гідрометслужби. Тож деякі пости існують на Буковині понад 150 років.
«Ми працювали з кліматичним довідником Чернівців, який був створений у 1862 році. Метеослужба у ті часи була дуже розпорошеною. Її фахівці працювали і в міністерстві дорожників, і в агросфері, і в муніципалітетах», - розповідає Тетяна Негадайлова.
За її словами, нині всі звикли пов’язувати гідрометслужбу виключно з погодою, проте насправді вона має й інші напрямки діяльності.
«Окрім погоди, ми ведемо спостереження і прогнози розвитку паводків та повеней. Спостерігаємо за забрудненням атмосферного повітря, обслуговуємо авіацію», - зазначає Тетяна Негадайлова.
Особливість служби у тому, що вона не обмежується територією Буковини, чи навіть України, це єдина міжнародна служба. Даними спостережень Чернівецького гідрометцентру користуються синоптики усього світу.
Сьогодні у гідрометеослужбі області працюють 140 людей
«Наші станції знаходяться у Чернівцях, Селятині та Новодністровську. Це люди, які працюють на гідропостах, що знаходяться на території 4 областей. Повністю басейн Прута і Серету обслуговує наш гідрометцентр і частину Дністровського басейну», - розповідає Тетяна Негадайлова.
Наприкінці 70-х років минулого століття при Чернівецькому гідрометцентрі створили лабораторію, у якій аналізують повітря
Гідрометслужба постійно веде спостереження за забрудненням атмосферного повітря у Чернівцях. Його зразки відбирають чотири рази на добу. У лабораторію прокачане повітря приносять у спеціальних пробірках з трьох постів. Тут його переводять у розчин, який потім аналізують.
Як розповідають працівники лабораторії, щодня повітря має різні концентрації шкідливих речовин, але нічого критичного поки не фіксували. Лише у період спалювання листя у повітрі піднімається Діоксид азоту.
Проби повітря відбираються о першій годині ночі, сьомій ранку, тринадцятій та дев’ятнадцятій годинах.
Оксана Яцко, начальниця лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря:
«Наша лабораторія працює з 1976 року, проводяться спостереження за атмосферним повітрям, опадами, відбираються проби на важкі метали, які відсилають у Київ».
Чернівці входять до числа міст з низьким рівнем забрудненості повітря.
Відділ гідрології займається гідрологічними спостереженнями та гідрологічними прогнозами
«В підпорядкуванні Чернівецького гідрометцентру знаходяться 11 гідрологічних постів, на яких ведуться спостереження за рівнем води, температурою, станом водної поверхні, льодовими явищами, товщиною криги», - розповідає Микола Настюк, завсектору спостережень відділу гідрології Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.
На гідрологічних постах також вимірюють глибини, швидкість течії та витрати води у річці.
«Ось зараз ми вимірюємо витрати води у Пруті під Калинівським мостом за допомогою спеціального ультразвукового допплерівського вимірювача. Адже вода – це ресурс, облік якого має здійснюватися. Крім того, без витрат води у нас неможливі гідрологічні прогнози, ми не зможемо спрогнозувати рівень підйому води, до прикладу», - пояснює Микола Настюк.
Прилад прикріплений до мотузки під певним кутом. За його допомогою фахівці дізнаються, яка кількість води протікає у цьому місці за секунду. Такі вимірювання роблять тричі на місяць, у період паводків – частіше.
Читайте також: Як у Чернівцях працює столітня обсерваторія, яка фіксує землетруси в Америці та Океанії (ФОТО)
В холодну пору року співробітники Чернівецького гідрометцентру спостерігають за сходженням снігових лавин у горах. Їхня зона відповідальності – Чернівецька та Івано-Франківські області.
Авторка: Марина Шварцман, ІА "АСС"
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
