Рейтинг вишів DOU 2018: Чернівецький університет у лідерах

З 24 квітня по 8 травня на DOU проходило щорічне опитування, присвячене якості освіти в українських ЗВО (заклад вищої освіти — ред.). Загалом цього року зібрано 2938 анкет.

Із цікавого — у трійці лідерів одразу два харківських університети, ЧНУ вперше ввірвалася у список лідерів, КПІ, як і минулого року, всередині списку, а Львівська політехніка погіршила свої позиції і впала до аутсайдерів. А ще визначили, що майже половина нинішніх студентів ідуть у виш лише за «корочкою», а 25% отримують роботу вже 1-2 курсі. Але про все по черзі.

Читати ще: Ярмарок вакансій в ЧНУ. Роботодавці готові самі навчати спеціалістів

Результати

Рейтинг ЗВО у 2018 році не зазнав значних змін порівняно з 2016-17 роками.

Третій рік поспіль лідером за оцінками своїх студентів та випускників залишається НаУКМА: готовність рекомендувати цей заклад оцінюється у 8,9 бала з 10.

За ним слідують харківські університети: ХНЕУ ім. Кузнеця (8,2 бала) та ХНУРЕ (7,9 бала). Ці ЗВО і минулого року були серед лідерів, а за рік їм вдалося дещо підвищити свої бали.

Серед університетів, які отримали оцінку вище середнього рівня, — також КНУ ім. Шевченка (7,1 бала), Чернівецький університет ім. Федьковича (7,0 бала; вперше в рейтингу) та Сумський державний університет (6,9 бала).

Високі оцінки отримали також два факультети КПІ ім. Сікорського — ФПМ (6,8 бала) та ІПСА (6,7 бала). У цілому університет оцінили на середньому рівні — 6,2 бала.

Середній бал також у Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, ХНУ ім. Каразіна, ХАІ ім. Жуковського, ЛНУ ім. Франка та ДНУ ім. Гончара.

Перелік аутсайдерів теж не зазнав значних змін порівняно з минулим роком: нижче за інші університети були оцінені Львівська політехніка, ОНПУ, ВНТУ, ХПІ та НАУ. У 2017-му Львівська політехніка входила в групу ЗВО із середнім показником готовності рекомендувати, проте цього року оцінка університету знизилася. Чи є ці зміни в рейтингу сталими, з більшою впевненістю можна буде сказати наступного року.

Цікаво відзначити, що ті, хто вже закінчив університет, оцінюють своє навчання дещо краще, ніж ті, хто ще вчиться. Наприклад, випускники дещо вище, ніж студенти, оцінюють вплив університету на шанси знайти цікаву (6,2 та 5,9 бала відповідно) та високооплачувану роботу (6,0 та 5,7 бала відповідно), а також дещо частіше вважають, що університет дає корисні знання для роботи в ІТ (5,5 та 5,2 бала відповідно). Це може бути пов’язаним як з більшим робочим досвідом випускників і розумінням, як саме університет впливає на кар’єру, так і зі змінами, які відбуваються у сфері освіти останнім часом, зокрема появою широких можливостей для самоосвіти.

Імідж, викладачі та навчальні програми визначають готовність рекомендувати ЗВО

Готовність рекомендувати свій ЗВО / факультет / кафедру в середньому для всіх вишів залишається на тому ж доволі низькому рівні: 6,2 бала з 10.

На готовність рекомендувати ЗВО впливає декілька груп факторів.

Найбільший вплив справляє те, як респондент оцінює перспективи випускника на ринку праці: якщо є впевненість, що диплом ЗВО / факультету престижний та цінується роботодавцями, і його наявність гарантує отримання цікавої та високооплачуваної роботи, такий ЗВО / факультет готові рекомендувати.

Також важливим фактором, який впливає на рекомендації, є викладачі — їхнє вміння зрозуміло подавати та пояснювати матеріал, а також їхня участь у реальних проектах та застосування на практиці того, чому вони вчать студентів.

І остання група факторів, що має значний вплив на готовність рекомендувати ЗВО, — зміст та організація навчального процесу. У першу чергу рекомендуватимуть той ЗВО, який має корисну та актуальну програму навчання, а також той, де краще організований процес навчання, інформування студентів та менше бюрократії.

Важливими характеристиками українських ЗВО зараз стають більш іміджеві речі: престижність та позитивний вплив на кар’єрні перспективи. Тобто студенти та випускники університетів найчастіше вважають, що їх освіта цінується роботодавцями та позитивно впливає на кар’єрні перспективи. Водночас зміст навчальних програм та практичний досвід викладачів за важливістю оцінюються нижче.

Вища освіта в ІТ: формальність, але важлива

Порівнюючи відповіді респондентів, що випускалися в різні роки, ми бачимо, що інтеграція університетської освіти та практики постійно зростає: ІТ-компанії все частіше беруть участь в організації навчальних та позанавчальних заходів в університетах та все тісніше співпрацюють з університетами, пропонуючи студентам можливості працевлаштування, а в ЗВО викладають все більше сучасних ІТ-технологій.

Але незважаючи на ці позитивні зміни, для студентів вища освіта в ІТ-сфері потроху перетворюється на формальність: кількість тих, хто йде в університет за «корочкою» про вищу освіту, постійно зростає. Серед нинішніх студентів, які вже працюють в ІТ, це одна з двох основних причин вчитися у виші: майже 50% відвідують його заради диплому (серед тих, хто випустився до 2012 року, таких лише 31%). Стільки ж ідуть в університет, щоб навчитися працювати з інформацією, навчитися вчитися (але важливість цієї причини, навпаки, постійно падає — серед тих, хто випустився до 2012 року, її вказали 70%).

Ще одна причина вчитися в університеті, важливість якої зростає — можливість сховатися від армії. Більше чверті нинішніх працюючих студентів назвали це серед причин навчання у ЗВО, а серед тих, хто випустився до 2012 року, таких тільки 12%.

Тільки 40% студентів, які вже працюють, відвідують університет, щоб отримати професію та знання, необхідні для роботи, і частка таких студентів теж постійно зменшується (серед тих, хто випустився до 2012 року, таких було 60%).

Про зниження ролі вищої освіти для майбутнього ІТ-спеціаліста свідчить також прагнення зменшити тривалість навчання у виші та кількість зусиль, які були витрачені на навчання. Особливо часто про це згадують ті, хто випустився за останні кілька років.

Отже, якість освіти має тенденцію до покращення. Водночас її цінність для студентів падає.

З одного боку, цінність освіти має явний зв’язок з цілями, які має абітурієнт на момент вступу у виш. У першу чергу незадоволені вартістю, тривалістю та змістом навчання ті, хто прийшов в університет не за знаннями, а щоб отримати формальний документ чи «відкосити» від армії. Ті ж, чиєю метою було отримати знання за спеціальністю, навчитися вчитися, підвищити ерудицію, навчитися працювати в команді, помітно частіше готові рекомендувати свій університет, і краще оцінюють його за всіма характеристиками.

З іншого боку, схоже, що наразі український ІТ-ринок має таку потребу у працівниках, що готовий давати роботу навіть тим, хто не пройшов і половини терміну навчання в університеті: 25% нинішніх працюючих студентів отримали роботу в ІТ на 1-2 курсах університету або ще до вступу. Для тих, хто випустився з університету в попередні роки, характерне більш пізнє працевлаштування: найчастіше вони починали працювати після 3 курсу.

Готовність роботодавців працевлаштовувати студентів, яким ще далеко до завершення університетського курсу, може бути важливим чинником ставлення студентів до навчання у ЗВО як до формальності. Принаймні ті, хто почав працювати раніше, рідше вказують, що навчання в університеті потрібне для отримання професійних знань. Серед нинішніх студентів, які працюють в ІТ з 1-2 курсу, 36% назвали причиною навчання отримання професії, 54% — отримання формального документу, а 32% — можливість уникнути армії. Серед тих, хто почав працювати на 3 курсі чи пізніше, таких 43%, 48% та 26% відповідно.

Утім, якщо вища освіта і стає формальністю, то важливою: тільки 9% респондентів не стали б взагалі вступати до університету, якби в них був другий шанс. У цій анкеті ми не питали, для чого ІТ-спеціалісту диплом про ВО, але в обговоренні статті на цю тему багато коментаторів відзначали, що диплом значно полегшує виїзд на роботу за кордон. Також великі ІТ-компанії досить часто включають ВО у вимоги до претендентів.

Вища освіта за кордоном

Якби респонденти мали другий шанс, 37% з них знову вступили б у той самий заклад, на ту саму кафедру чи факультет. На другому місці за частотою згадувань — навчання за кордоном. Чверть опитаних, якби їм дали другий шанс, не вступали б до університету в Україні, а поїхали б за кордон.

Половина з тих, хто хотів би поїхати вчитися за кордон, як основну причину вказують кращу якість освіти. А ще половина просто хочуть вчитися та жити за кордоном, тобто навчання є для них способом еміграції. Причому за останні роки виросла частка тих, хто обрав би іноземний університет у першу чергу за можливість переїзду за кордон.

Проте схоже, що за кордоном якість ІТ-освіти таки вища: майже половина тих, хто вчився і в Україні, і за кордоном, після школи поїхали б вчитися за кордон, якби в них був другий шанс. Дві третини таких респондентів основною причиною називають саме вищу якість освіти, а не можливості для переїзду.

Водночас ті, хто навчався в університеті за кордоном і можуть порівняти український і закордонний університети, краще оцінюють українські університети, ніж ті, хто вчився тільки на Батьківщині.

Аналогічно ті, хто переїхав жити за кордон, оцінюють свій досвід навчання в українському університеті помітно краще за тих, хто живе в Україні.

Чернівецький національний університет ім. Федьковича

Чернівецький університет вперше набрав достатню кількість голосів та потрапив у рейтинг вишів з високим результатом: середня оцінка готовності рекомендувати — 7,0 бала з 10, що вище середнього рівня.

Незважаючи на досить високу готовність рекомендувати ЗВО, студенти і випускники рідко вважають, що їх диплом цінується роботодавцями (4,5 бала з 10 при середньому показнику 5,5). В цілому, на відміну від інших університетів з високими позиціями в рейтингу, імідж Чернівецького університету серед його студентів та випускників помітно гірший і знаходиться на середньому рівні. Наприклад, престижність свого факультету студенти та випускники цього вишу оцінили на 6,6 бала (в університетах, що займають перші 4 сходинки рейтингу — від 6,6 до 8,5). Чи сприяє навчання здобуттю цікавої / перспективної роботи — оцінили на 6,4 бала (проти 6,9-8,5), чи допомагає отримувати гідну зарплатню — 5,6 бала (проти 7,0-8,5).

Серед сильних сторін університету — високі оцінки якості викладання (зрозуміла подача матеріалу — 6,6 при середньому показнику 6,0), технічного стану приміщень (7,0 при середньому показнику 5,4) та технологічного забезпечення навчання (6,7 проти 5,7 загалом), орієнтації адміністрації університету на інтереси студентів та готовність допомогти (6,7 при середньому 5,8). Кількість технологій, які вивчаються, вища за середнє значення (4,5 проти 3,8).

Корупція в університеті оцінена на середньому рівні (29% стикалися особисто, середній показник — 33%). Співробітництво з ІТ-компаніями теж на середньому рівні, окрім гостьових лекцій співробітників ІТ-компаній (про них згадали 60% студентів та випускників, при середньому показнику 46%) чи пропозицій з працевлаштування (52% при середньому показнику 38%).

Текст і аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський

Дані опитування в CSV: github.com/.../tree/master/universities