Фото ілюстративне
Мораторій на продаж землі в Україні продовжувався 7 разів. Він паралізує ринок у 96% сільськогосподарських земель.
Через це Україна є світовим рекордсменом за тривалістю земельної реформи – понад чверть століття.
Спершу цифри.
60 млн га - територія України.
42 млн га – це сільськогосподарська земля.
40 млн га – земля під мораторієм
28 млн га – розпайована земля.
«Мораторій є свого роду «субсидія» агровиробникам. Оскільки мораторій занижує вартість землі, вони орендують її за ціною, нижчою за реальну вартість , - коментує ІА АСС доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський. - Власників паїв у нас сім мільйонів. Вони позбавлені права розпоряджатися своїм майном. Це порушення конституційних прав - підтверджено Європейським судом з прав людини».
На фото: Олег Нів’євський
На думку експерта, наслідок мораторію – це деградування землі, тому що сільськогосподарські виробники роблять короткострокові вкладення, не турбуються про родючість грунтів. А з іншої сторони, доходи місцевих бюджетів у великій мірі розраховуються з ціни на землю.
Малі сільськогосподарські підприємства хочуть бути в рівних умовах з великими гравцями у доступі до кредитів. Міжнародний досвід свідчить, що побоювання з «вивозов» чорнозему є дуже перебільшеними. З іншого боку відсутність іноземного попиту – це зменшення загального попиту, до того ж це інвестиці.
В середньому ціна за українську землю коливається у проміжку від $1200 до $1500 за гектар. Це дешево. В Польщі - 10 000 євро, в Нідерландах – 60 000 євро.
«Обмеження нічого, крім корупції, в економіці не створюють. Краще використовувати м’які способи регулювання: оподаткування та обмеження на концентрацію. Відрізати іноземців від ринку не можна, тому що це нові технології, нові іноземні інвестиції, капітал, знання та інше», - додав Олег Нів’євський.
Читати: Верховна Рада ухвалила держбюджет на наступний рік
Голова асоціації сільгоспвиробників Чернівецької області та член Правління Аграрного Союзу України Лілія Бортич переконана, що темою ринку землі намагаються зіштовхнути лобами усі сторони, і замість того, аби земля об’єднувала, вона роз’єднує.
«Запропоновані нинішньою владою норми купівлі на одну особу не відповідають світовому досвіду. Це призведе до монополізації ринку й створення монополії в регіонах. Трапиться так, що на область буде усього 2-3 землевласники. Вони легко домовляться і диктуватимуть свої умови селянам, які не матимуть вибору й змушені будуть працювати за копійки», - зазначила Ліля Бортич.
Також голова асоціації вважає, що можливість іноземцям купувати корпоративні права – це завуальована форма продажу української землі чужинцям. Втім, допускається, аби першочергове право на викуп земель мали діючі орендарі, але тільки ті, хто не має будь-якого іншого громадянства, крім українського.
На фото: Лілія Бортич
«Компенсація відсотків за кредитами на рівні 75% за рахунок бюджету – це пастка для аграріїв. Адже вона закладається щорічно в бюджет і немає гарантій, що наступного року чи через 3-5 років, кошти на це так само будуть передбачені. Тому треба створювати іпотечну установу, в якій сільгоспвиробник бере одразу на необхідний строк кошти з чітко обумовленою відсотковою ставкою. І заставою під це має бути не якась додаткова власність. Сама земля є достатньою заставою для цього», - пояснила Бортич.
Про великі прорахунки та недоліки у проекті закону говорить і чернівецький кандидат економічних наук Ігор Кузьмук. Науковець вважає, що тези депутатів про спроможність громади виступати активними учасниками ринку землі є маніпулятивними. Насправді ж, ОТГ не зможуть викупити частину землі у селян та здавати в оренду або працювати на ній самостійно.
«При теперішній фінансовій спроможності громад вільних коштів у них просто нема, тому навряд чи знайдеться ОТГ, яке придбає 100 га землі за 5 млн грн (1 га за 2 тис. доларів) для того, щоб здавати землю в оренду. Самостійно працювати на землі громада також не буде, адже як і держава, вона навряд чи зможе бути ефективним сільгоспвиробником. Виникає риторичне питання політичного характеру: наскільки місцева влада зможе бути незалежна від господаря всієї с/г землі? Відповідь відома – місцева влада буде змушена підкорятися такому монополісту», - зауважив Ігор Кузьмук.
На фото: Ігор Кузьмук
Економіст додає, монополіст буде єдиний найбільший платник податків і працедавець у громаді. У результаті політичні права жителів такої громади також перетворяться на фікцію. Обирати місцеву владу будуть не мешканці громади, а її господар. А зараз агрохолдинги частково рахуються із власниками паїв, оскільки ті можуть відмовитися здавати їм землю в оренду, проте після продажу землі цей стримуючий фактор зникне.
Не вірить Кузьмук і у запевнення урядовців, що держава посилить антимонопольні механізми. Як свідчить попередній досвід, антимонопольний комітет є неефективним борцем із монополіями. Сьогодні не стоїть питання бути чи не бути ринку землі, але є необхідність виробити такі правила гри, які в умовах ринку даватимуть найбільші дивіденди мешканцям громад.
Насправді ж ключовою проблемою земельної реформи в Україні є її тотальна політизованість. Кожна з політичних партій намагається використати питання приватизації землі фактично лише для консолідації власного електорату незалежно від того «За» вони чи «Проти». Так міркує помічник голови Чернівецької обласної регіональної організації ПП "Слуга народу", кандидат політичних наук Олексій Волощук.
«Ринок землі в Україні вже давно існує, хоча і знаходиться в «тіні». Варто відкрити будь-який майданчик з купівлі-продажу і ознайомитись з «асортиментом» земельних ділянок, які пропонуються до реалізації, щоб побачити наскільки цей ринок великий. Відсутність законодавчого регулювання в цій сфері фактично призводить до недоотримання бюджетом країни величезною кількості податків та стримує розвиток аграрної галузі», - прокоментував ІА АСС Олексій Волощук.
На даний момент сфера сільського господарства складається в основному з крупних агрохолдингів, що акумулювали значні паї, які в умовах відсутності ринку коштують для них критично дешево. Волощук додає, що малі фермери не в змозі з ними конкурувати, оскільки не володіють достатніми фінансовими ресурсами а, оскільки земля на даний момент не є товаром – банківський сектор не видає кредити під її заставу.
На фото: Олексій Волощук
«Відкриття ринку землі призведе до швидкого зростання її вартості. Можемо згадати 90-ті роки та приватизацію нерухомості: вартість квартир населення зросла в десятки та сотні разів буквально за 5-10 років. Те саме нас чекає і з земельною реформою. У випадку її прийняття Україна приречена на стрімке економічне зростання та підвищення добробуту її громадян незалежно від того мають вони відношення до сільського господарства чи не мають», - переконаний Олексій Волощук.
Нагадаємо, 13 листопада Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 2178−10 про введення ринку землі. "За" проголосувало 240 нардепів, з них 227 — з фракції Слуги народу, ще 13 — позафракційні. Проєктом закону пропонується відкрити ринок землі 1 жовтня 2020 року.
Президент Володимир Зеленський тоді сказав: «Ми зараз ще навіть не усвідомлюємо, що ви відмінили дійсно економічне рабство. Тепер кожен українець стане власником своєї землі. Про відкриття ринку землі обов’язково буде написано у підручниках історії».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
