Журналісти МА АСС поспілкувались з гідрологом за фахом, а тепер в.о. начальника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Миколою Настюком на тему маловоддя, екстремальних гідрологічних явищ, загрози міжнародної екологічної катастрофи.
Восени 2025 року невеликі дощові паводки не мали значного впливу на збільшення водності річок, у зиму річки увійшли з низьким рівнем водності, середні місячні витрати води в листопаді становили всього 50-58% норми.
Характерною особливістю зими 2026 року в суббасейнах річок Пруту і Сірету та басейні Дністра, на відміну від попередніх років, було довготривале утримання морозної погоди (січень-лютий), на річках утворювалися льодові явища у вигляді заберегів, шугоходу, неповного льодоставу, зажорів та заторів льоду.
У січні-лютому 2026 року продовжувалося активне спрацювання Дністровського водосховища. Згодом скресання відбулось досить швидко і на фоні низької водності, відсутності значних запасів води у сніговому покриві та значних опадів весняне водопілля було незначним по висоті.
Отримуйте новини в Telegram
Для річок характерні наступні фази водного режиму: літньо-осіння та зимова межень, весняне водопілля, та дощові паводки у теплу пору року. Також якщо провести багаторічний аналіз водності річок, то можна простежити чіткі циклічні зміни, а саме періоди підвищеної водності та періоди низької водності. У 2008-2010 роках була висока водність, 2013-2017 рр - низька. 2020 рр - трохи піднялась, а зараз знову низька.
Дощові паводки є характерними для нас і можуть сформуватися будь-коли, адже для гірських річок така спонтанність характерна.
На даний час по Пруту та Сірету ми наближаємось до мінімальних показників. Те саме і на Дністрі. На цей літній період рівень води на Дністровському водосховищі мав б бути значно вищим. Береги оголились, відбувається їх заростання. Це небезпечне явище. Виникли серйозні проблеми з водозабором у Хотині. Є проблема і у замуленні також. Дністер переносить річкові наноси, які відкладаються.
Для гідрологів літній період - це час пильного спостереження за пульсом пічок. Літня фаза водного режиму для більшості річок характеризується проходженням межені - періоду найменшої водності, своєрідного стану спокою.
Проте дедалі частіше нормальна межень переростає в екстремальне гідрологічне явище - маловоддя. Це тягне за собою комплекс супутніх фізико-хімічних, біологічних та руслових процесів, які загрожують екосистемі, населенню, економіці.
Межень - це цілком природна фаза водного режиму річки, своєрідна запланована «дієта», коил низький рівень і невеликі витрати води.
Головною особливістю межені є перехід річки на своєрідну «резервну систему» - переважно або виключно підземне живлення. У цей період русло збирає грунтові води, які поступово віддають накопичену раніше вологу.
Якщо межень - це щорічна норма і стан спокою, то маловоддя (гідрологічна посуха) - це екстремальна аномалія та тривожний сигнал. Коли водність річки падає до 20% і нижче від середньомісячної норми.
Маловоддю передують малосніжні зими або раннє сходження снігу – підземний резервуар просто не отримує достатнього поповнення навесні, антициклони (атмосферна посуха), збільшення температури і випаровуваність з поверхні водозбору.
На стан Дністра впливає і діяльність людини. Водосховища допомагають накопичувати весняну воду та підтримувати рівень річки влітку, однак водночас уповільнюють течію, що посилює процеси «цвітіння» води. Додатковий вплив має забір води для зрошення, який у літній період є найбільшим. Також ситуацію погіршують вирубування лісів і розорювання заплав, через що вода швидше стікає поверхнею та не поповнює підземні запаси, які живлять річку в посушливий період.
За прогнозами, через тривалий дефіцит опадів та слабкий приплив води до Дністровського водосховища маловоддя може зберігатися й надалі. На ситуацію також впливають міжнародні зобов'язання України щодо пропуску води до Молдови відповідно до правил експлуатації Дністровського комплексного гідровузла. Залежно від гідрологічної ситуації режим роботи можуть переглянути.
Проблемою маловоддя на Дністрі займаються українські та молдовські фахівці. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України зазначають, що Дністер є одним із головних джерел питного водопостачання для мільйонів людей в Україні та Молдові, тому ситуація перебуває під постійним контролем.
«Для України та Молдови Дністер — це питання водної безпеки. Ми інформуємо наших молдовських партнерів про прогнозовані ризики, щоб спільно ухвалювати рішення», — зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
