Розрахунки про виготовлення культурного продукту у Чернівецькій області – некоректні

Днями у ЗМІ поширили інформацію, що найменше культурного продукту виробляють Чернівецька та Кіровоградська області. Такі висновки зробив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, працюючи над проєктом «Економічна привабливість української культури».

Згідно із дослідженням, розрахунок продуктивності (додана вартість на душу населення) становить у Києві (2264 грн/особу), у Львівській області (342 грн/особу), Чернівецькій області (195 грн/особу).

Втім, ніде не вказано, що це дані Держстату за 2017 рік.

«Мені самій стало цікаво, я дзвонила у цю організацію, шукала автора, так його і не знайшли для мене. Вісник з даними вийшов у 2017, а дані збирались ще раніше. Це якесь викривлене бажання бачити культуру як економічний сегмент, - розповідає начальниця обласного управління культури Віра Китайгородська. – Нас порівнюють з Києвом та Львовом. Але слід дивитись на мережу закладів. У Львові - 14 концертних залів, у нас – 1, у Львові 11 провідних театрів, у нас – 2, 1500 бібліотек проти наших 300, 88 кінозалів проти 5 у нас. Також не враховано видання книг, це теж культурний продукт. А ще сюди додаймо кількість написаних картин, робіт майстрів народної творчості, проведених фестивалів. Так що з культурою у нас все гаразд. Працюємо і розвиваємось».

Віра Китайгородська не розуміє, якою методологією керувався автор дослідження. Адже варто ще й врахувати, що Чернівецька область найменша із найменшими зарплатами у цій сфері. Початок всіх аналізів варто б починати з суми вкладених коштів у розвиток цього сектору, говорить начальниця управління культури, бо все тримається на місцевому бюджеті, а вже потім обчислювати результат.

Читати: Ексміністр культури України Євген Нищук зіграв на сцені Чернівецького театру (ФОТО)

«Чи справді ми очолили антирейтинги, бо я не до кінця розумію методи обрахунку, не вважаю їх ідеальними, там похибка велика. Втім, ми точно не передовики. Бо головна проблема – це відсутність діалогу між творцями культурного продукту та влади, - розповідає чернівецький музикант Саша Буль, - я живу і творю у Чернівцях. Ніколи і ніде цього не відрікався і не цурався, але за весь час моєї кар’єри не було жодної спроби вийти на контакт для співпраці зі сторони . А коли сам несеш пропозиції – все пролітає повз вуха. А ще у нас катастрофічний витік креативної молоді: у Київ, у Львів, закордон. Втомились гребти проти течії.»

Також на форумі у мережі виникла дискусія щодо коректності цього дослідження загалом, адже трапляється так, що у столиці реєструють багато регіональних проектів чи не враховують  культурний продукт як такий від громадських організацій, а ще про музеї не згадали.

За словами іншого буковинського реп-виконавця Устима Скрипця, у Чернівцях розвинена весільна індустрія, а не музична.

«У нас не готові платити тим, хто творить ексклюзив, платять за кавер-бенди. Авторський продукт не цінують. Не популярно інвестувати у чернівецькі музику, - ділиться думками Устим Скрипець. - Найбільше переглядів свого продукту я отримую через інтернет від київських користувачів. Через медіа себе просувати немає змоги, ми не формат. Крайні цьогорічні кліпи від чернівецьких «Стелсі», «Гуцул Каліпсо» і мої не потрапили до каналу М2, хоча їх робили найкрутіші креативні люди Чернівців. І зрештою, біда усієї держави – це залежність від заграничної попси. Замість реклами свого продукту – нам насаджують чуже.»