Викинути шкода. Переробити не можуть і не знають як. Представники ГО Народна допомога не знають, що робити з непридатним одягом, який приносять чернівчани у благодійні контейнери.
Людмила Григорчук: Контейнери для одягу, які ви розставили по місту, дуже позитивно оцінили чернівчани.
Іван Ковалишин: Ця ідея у нас це роки три була. Але, на жаль, ми не мали фінансової можливості її реалізувати, оскільки не секрет, виготовлення одного контейнера виходить 8 тисяч 500 гривень, ще й доставка у Чернівці, набігає кругленька сума. Ми не могли знайти донорів за межами Чернівців. Відгукнувся пан Роман Кучук, ми йому дуже вдячні. З його допомогою ми мали змогу закупити, проплатити і доставку заплатити трьох контейнерів. Далі підключилася ініціативна група, Євген Минцак , Альона Гільчук, також оплатили закупку і доставку сюди двох контейнерів, у нас вийшло 5 контейнерів, які ми встановили у Чернівцях. Міська рада нам виділила місця. Мушу сказати, подякувати чернівчанам, ми не очікували такого ефекту, бо контейнери дійсно повні. Дякуємо за підтримку, дякуємо за розуміння. Ми маємо такий момент, що можемо забезпечувати соціальні заклади таким одягом. До нас приїжджають і забирають цей одяг в заклади різні. Ми сортуємо, коли ми збираємо багато чоловічих речей, то ми вже контактуємо з Нижньостанівецьким чи Черешським інтернатами, де потрібен цей одяг. Жіночий одяг забирає Петричанський будинок-інтернат. Також до нас звертаються приватні особи, мешканці Чернівців за цим одягом. Ми розуміємо, що ці люди перебувають в складній ситуації і ми думаємо, що це правильно. Що ще є, яка потреба, що встановити треба контейнери у центрі міста. Але, на жаль, ми ще не домовилися з міською радою про місця для розміщення, бо це історична частина міста. Ще в районі Садгори і в напрямку Роші, на виїзді треба встановити такі контейнери.
Людмила Григорчук: На доставку цих речей гроші сама Народна допомога виділяє?
Іван Ковалишин: Наразі ми самостійно фінансуємо цей проект. Оплачуємо бензин і водія. Це також один з напрямків, які би ми хотіли розвивати. Існує у Львові, Києві, така практика, що відкриваються благодійні крамниці, тому що частину з цього одягу вона є придатною для продажу. Десь 5-10 % можна було би повторно реалізувати. Але не секрет, вони ідуть в першу чергу для покриття оперативних витрат цього проекту. Бо, або ти маєш постійного донора, або ти його самостійно фінансуєш і частину коштів, якщо лишаються, вони направляють на підтримку соціальних ініціатив. Ми роздумуємо, як організувати таку соціальну крамницю, щоб вона фінансувала діяльність цього проекту. На це витрачається десь 5 тисяч гривень у місяць, це відчутно для нас. Окрім цього, нам цікава переробка текстилю. В інших містах існує можливість, коли частину цих речей, які не придатні для використання, це десь в межах 40-50% від того, що ми отримуємо, це є, реалізувати ці речі на ганчір’я, для АЗС, для підприємств якихось. У нас в Чернівцях ніхто цим не займається, цей одяг у нас накопичується. Ми не маємо лиця викидати його в смітники, по-друге, це не зовсім добре для довкілля, ми задумуємося над тим, яким чином можливо організувати переробку цього одягу. Аналогів в Україні ми не знайшли. Знаємо, що цікавляться цим питанням і з других міст, ми активно шукаємо спеціалістів, щоб мали знання і досвід.
Вам буде цікаво Німеччина знову передала онкодиспансеру гуманітарний вантаж
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
