В АТО – у 19 років. Артем Пекарський: війна – страшна: година, як день. На мирній території - нова боротьба за виживання.
Артем Пекарський, який у складі 80-ї аеромобільної бригади був у зоні АТО у 2014, розповів журналістам Інформаційного агентства АСС свою історію.
Хлопець з дитинства мріяв про військову службу. До військового ВИШу не зміг потрапити, тому зголосився служити за контрактом. 7 травня 2014 року він опинився у зоні АТО. У складі 80- аеромобільної бригади, зокрема, бав участь у боях за Луганський аеропорт. Нині він лікується після поранень і розповідає, що неодноразово вже зіштовхнувся із зневажливим ставленням до себе , як учасника АТО: без підтримки побратимів та волонтерів – скрутно.
Далі – розповідає Артем Пекарський, учасник бойових дій: "Проїхали багато чого побачили, звільняли міста . До останнього утримували Луганський аеропорт, отримав поранення. Два осколки у голові, два – у нозі, контузія, погано чую. Це було 31 серпня, коли сепаратисти та регулярні війська ішли на Луганський аеропорт. привезли у госпіталь – списали. Війна – це страшне явище. На війні – година - за день, день – за рік. Тішились, що нас чекають рідні та близькі, це лиш нас рятувало. Я працюю зараз ,але зарплата мізерна. Таких ,як ми – контужених кажуть, нащо нам такі люди здались. Мені тут, де я зараз працюю, я вже пробував туди влаштуватись, мені через інших передавали, нащо нам такі, хай не потикаються навіть. Але таки навели ми лад ,пояснили і морально натисли. Щоб люди розуміли. Я влаштувався у себе, в Дунаївцях, навчаю дітей моделюванню. Це моє хобі з дитинства – моделювання військової техніки. Багато хто в автобусах не дуже хочуть везти, бо пільгових місць немає. Але є люди – побратими, які нам допомагають, волонтери"
Читати ще: 28 військових АТО отримали відзнаки. Трьом офіцерам вручили орден Б.Хмельницького
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
