Смерть буковинки, інфікованої COVID-19: мама розповіла про останні дні життя доньки

16 березня в інфекційному відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні близько 19:00 померла жінка, яка перебувала на стаціонарному лікуванні з підозрою на COVID-19. 17 березня, результат аналізу підтвердив у неї коронавірус.

18 березня 33-річну Тетяну поховали в її селі у Кіцманському районі Чернівецької області. На похоронах був тільки її батько, який останнім часом не контактував з дочкою. Чоловік і двоє дітей Тетяни знаходяться в ізоляції. Найімовірніше, заразив жінку саме чоловік, який нещодавно був в Італії

Подробиці про смерть Тетяни розповіла її мама Людмила Михайлівна, яка зараз знаходиться в Італії. Жінка вважає, що лікарі втратили час. Про це повідомляє видання ФАКТИ

"У дочки дійсно було супутнє захворювання. Але думаю, що, якби лікарі раніше запідозрили коронавірус, у Тані було б більше шансів, - розповіла Людмила Михайлівна. - Чотири роки тому у доньки виявили кавернозну ангіому - це скупчення патологічних судин в головному мозку. Сказали, що це вроджена патологія, яка раніше себе не проявляла. Доньку прооперували в Інституті нейрохірургії в Києві. Після операції Таня два місяці не могла самостійно їсти, заново вчилася ходити ... Ми не могли натішитися, коли вона пішла на поправку. З тих пір минуло чотири роки. В цілому все було в нормі. Таня регулярно проходила обстеження. Вона могла ходити, вести господарство, виховувала двох доньок ...

Зять їздив на заробітки в Італію. Він повернувся звідти на початку березня. Незабаром після повернення в нього піднялася температура і почало боліти горло. Він звернувся до сімейного лікаря. Лікар його оглянула і сказала, що це ангіна. Прописала ліки і відправила додому. Про тести на коронавірус не було й мови. Більш того - припущень, що це може бути коронавірус, ніхто не озвучував. В той момент в Україні ще все було спокійно, і очевидно, ніхто, враховуючи лікарів, про це не думав. Зять приймав прописані йому ліки і вже через кілька днів відчув себе краще. Напевно, у нього міцний організм і він переніс хворобу на ногах.

Читайте також: В Івано-Франківську померла жінка, інфікована коронавірусом

А 7 березня такі ж симптоми з'явилися і у Тані. Теж біль в горлі і температура. Припускаючи, що у неї те ж саме, що і у чоловіка, дочка теж почала пити противірусні. Але тільки їй воно не допомагало.

Минуло кілька днів, але Тані не стало краще. Трималася підвищена температура. Кашлю практично не було, але дочка говорила, що з'явилася жахлива слабкість. В результаті зять повіз її в районну лікарню в Вашківцях (це місто в сусідньому Вижницькому районі). Я раніше працювала в цій лікарні, і ми точно знали, що там можуть зробити рентген. Хоча формально Таня повинна була звернутися до сімейного лікаря в своєму селі. Але вони вирішили вже не втрачати часу. У лікарні в Вашківцях у дочки взяли аналіз крові і зробили їй рентген. Аналіз показав анемію, а рентген - застійну пневмонію. Так сказали лікарі лікарні в Вашківцях. Отримавши ці результати, зять повіз дочку в Чернівецьку обласну лікарню.

Стан Тані погіршувався, температура не спадала. В обласній лікарні доньку оглядала пульманолог. Повідомила, що хрипів немає. А коли побачила рентгенівський знімок, сказала: «Ви повинні звернутися до сімейного лікаря». Мовляв, тільки після того, як сімейний лікар дасть направлення, обласна лікарня зможе прийняти Таню в стаціонар. Донці сказали повертатися до себе в село, йти до сімейного лікаря, і тільки потім знову їхати до Чернівців. Я все можу зрозуміти, але ж Таня вже приїхала до них із застійною пневмонією! Навіщо ж було ганяти її туди і назад ?! Але пульманолог сказала, що без направлення покласти Таню в лікарню не може.

Що ще дивно - в обласній лікарні, за словами зятя, ніхто навіть не запідозрив коронавірус.

Ми в той день розмовляли з дочкою по телефону. Таня була у відчаї. Вона сподівалася, що її покладуть до лікарні, а тут знову довелося їхати додому. Вони повернулися в село ввечері 13 березня, а на наступний день повинні були йти до сімейного лікаря. Але вранці 14-го Тані стало зовсім погано. Запаморочилося в голові, вона ледь не втратила свідомість. Зять подзвонив сімейному лікарю, і та викликала для доньки «швидку», яка вже повезла її в обласну лікарню. Дочка говорила мені: «Мамо, я думала, що помру в дорозі».

В обласній лікарні їй з якоїсь причини не змогли дати навіть крісло-каталку. Знесиленою Тані довелося йти в палату пішки ... Її поклали в інфекційне відділення. І тільки тоді нарешті запідозрили коронавірус. Зробили тест. Але так як субота і неділя - вихідні, результатів нам сказали чекати не раніше вівторка. А до вівторка Танюша не дожила ... З тієї ж причини - тому що були вихідні - до неї не викликали невропатолога. Хоча при її патології повинні були це зробити! Їй капали антибіотик цефтриаксон. Хоча ще чотири роки тому в Києві нас попереджали, що цей антибіотик на неї вже не діє і відповідна позначка була в медичних документах, які дочка взяла з собою..

Тані ставало тільки гірше. Зятя поруч з нею вже не було - коли лікарі запідозрили коронавірус, його відправили додому і сказали ізолюватися. Таня лежала в інфекційному боксі. Вона мені дзвонила і розповідала, як не може докликатись медсестер, у яких на повну гучність працював телевізор. Скаржилася, що хоче в туалет, але сама ніяк не зможе до нього дійти, а допомогти нікому ... Страшні реалії наших лікарень ... А коли я дзвонила в лікарню з Італії, лікар говорила, що все під контролем.

Останній раз ми з Танею розмовляли за кілька годин до її смерті. Вона зателефонувала мені 16 березня в 16.49. Це був наче голос з того світу ... Вона прошепотіла: «Мама, мені стало так погано. Я втратила свідомість". Більше вона нічого не змогла сказати. Швидше за все, стався набряк мозку і почалися судоми ... Після цієї розмови я знову почала дзвонити в лікарню, але там ніхто не брав трубку. А через кілька годин зятю зателефонував черговий лікар і повідомив, що Таня померла. При цьому сказав: «Приїжджайте завтра, заберете тіло». Але що значить приїжджайте, коли зятю, який, найімовірніше, і заразив Таню коронавірусом, необхідно перебувати в ізоляції! Звісно, він нікуди не поїхав.

Результатів тесту, чи підтвердився коронавірус в зятя, поки немає. А їх з Танею дітей - дівчаток шести і десяти років - взагалі не стали перевіряти. Ще перед тим, як у Тані запідозрили коронавірус, зять відвіз дітей до своїх батьків. З тих пір дівчатка там і знаходяться. І якщо вони теж заразилися, то цілком можливо, що коронавірус вже є і у літніх батьків зятя. Але поки цього ніхто не перевіряв. Вони всі просто сидять вдома. 18 березня дочку поховали, і на цих похоронах був тільки один чоловік - Танін батько, з яким вона останнім часом не бачилася. А зять по телефону намагався пояснити десятирічній донці, що мами більше немає ... Не могли собі такого уявити навіть у страшному сні.

Зараз лікарі кажуть, що вони все робили правильно. Мовляв, якби не супутні захворювання, дочка б не померла. Я і сама прекрасно знаю, що її організм був ослаблений. Після операції у неї не було гематоенцефалістичного бар'єра, що відокремлює кров від мозку. Простіше кажучи, в її випадку подібні інфекції дійсно могли призвести до незворотних ускладнень. Але я впевнена, що час було згаяно. Є дуже багато питань, які залишаються без відповіді.

Я не розумію, чому сімейний лікар, до якої після приїзду з Італії звернувся зять, навіть не запідозрила коронавірус і дозволила йому стільки днів ходити і заражати оточуючих. Не розумію, навіщо хвору ослаблену жінку із застійною пневмонією потрібно було відправляти назад в село за папірцем від сімейного лікаря - і тим самим втратити ще добу".

Сама Людмила Михайлівна зараз знаходиться в Італії в провінції Бергамо в Ломбардії, яка знаходиться на першому місці за кількістю заражених. Кілька днів тому місцеві ЗМІ опублікували страшні знімки з церкви в місті Бергамо, де всередині храму стояли десятки трун. А некрологи в щоденній газеті Бергамо, які раніше займали півтори смуги, тепер займають десять сторінок.

"Тут ніхто не виходить на вулицю, - каже Людмила Михайлівна. - Зрідка хтось може піти в магазин за продуктами і намагається зробити це максимально швидко. Люди налякані, ситуація страшна. І ніхто не знає, коли все це закінчиться".

«Причина смерті - судомний синдром на фоні набряку головного мозку і, не виключено, крововиливи в головний мозок, - цитує сайт Чернівецької ОДА заступник головного лікаря з лікувальної роботи Чернівецької обласної клінічної лікарні Ольга Снігуряк. - Пацієнтку доставили в наше відділення, бо вона мала трохи підвищену температуру, а її чоловік нещодавно повернувся з Італії. Вважаємо, що коронавірус в цій ситуації є супутньою патологією, до летальних наслідків призвів не він».

Те ж саме на брифінгу 18 березня повідомила заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Наталія Гусак. При цьому чиновниця сказала, що «чоловік покійної перехворів вдома в легкій формі» і «до медиків не звертався».

Тим часом в поліції за фактом того, що сталося, зареєстрували кримінальне провадження за статтею «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником».

Переклад з оригіналу - Інформаційне агентство АСС