Про перспективу створення сміттєпереробного заводу в Чернівцях розповів міський голова Олексій Ксапрук на Радіо 10 у програмі "Суть речей"
Слухач: проблеми утилізації сміття стає все гострішим. Чи є перспектива будівництва у Чернівцях сміттєпереробного заводу? Якщо так, то коли і за які кошти?
Олексій Каспрук: Трохи згадаю історію свого дитинства. Першу ідею будівництва у Чернівцях сміттєпереробного заводу привіз мій батько з Ізраїлю у 1990 році. В мене є його щоденники, де записані ті речі, над якими він працював, думав, я із задоволенням їх перечитую. Вони набули для мене тепер зовсім іншого змісту. На жаль, в Чернівцях, за 27 років не вирішене це питання. Це питання до національного законодавства, до економічної ситуації в країні. У нас не закладені кошти в тариф на сміттєпереробку. Ми платимо лише за вивезення і утилізацію. От у Коніні, в Польщі, вони минулого року побудували сміттєпереробний, сміттєспалювальний завод, який обійшовся громаді в 100 мільйонів євро. Це були кошти і польського уряду, і кредитні кошти, які залучали в європейського банку реконструкції і розвитку. Але треба розуміти, що за спалення сміття оплачують городяни, тобто ні вторзборсировини, ні якісь інші речі не відшкодовують, там працює ідеально завод, це сучасне виробництво. Вони стикнулися з проблемою в лапках, що викиди з заводу чистіші, ніж навколишнє повітря. Бо спочатку йде сортування, відбір всього корисного, що є у тому смітті. Потім його спалюють. Шлак іде на будівництво доріг, на будівельні господарські речі і лишається контейнер розміром з господарський стіл, який раз на декілька місяців збирають і захоронюють на кладовищі особливо небезпечних відходів. Це тяжкі метали. Тариф там в рази більший ніж у нас. В Україні діє лише один сміттєспалювальний завод. Він належить приватній структурі в Києві. Його побудували ще за радянських часів. На сьогодні така інвестиція себе не окупить. Я зустрічався, до прикладу, з компанією «Альтфатер. Чернівці». Вони входять у німецьку групу, яка займається забором сміття по всьому світу, у 80-ти країнах світу. Вони чітко сказали, що поки немає бази, немає відповідного законодавства, немає тарифу, то цього не буде. Ми перші, які готові або свої гроші вкласти, або знайти інвестора, бо з такою компанією, репутацією є багато інвесторів, які готові вкласти гроші. Але для цього немає ще абсолютно ніякої бази. Приклад Львова, де якось там вирішується.
Читати ще: Сміття має заробляти, а не вбивати. Сміттєва реформа чекає Чернівці
Людмила Григорчук: Тобто в Чернівцях це далека перспектива
Олексій Каспрук: Так, сміттєпереробка, на жаль, далека. Всі компанії, які приходять до нас з такими пропозиціями, хочуть меморандум укласти, а потім як в анекдоті, шукати цукор, а то й гроші. Серйозні компанії беруть з нас опитувальний лист, де ми описуємо тариф, скільки ми вивозися сміття, яке сміття вивозимо. Ми це даємо, а потім інтерес пропадає. Що стосується перспективи, то такий завод має бути в комунальній власності. Це стратегічна річ. Сміття – це великі спокуси, велика корупція. Це не лише в Україні, а й у всьому світі. І в Італії армію залучають до прибирання сміття в Палермо, бо мафія там зупинила.. Це специфічна галузь і вона має бути в комунальній власності.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами