Сьогодні, 10-го вересня, у країні відзначають двадцятий День українського кіно. Журналісти ІА АСС пропонують дізнатися дещо про український кінематограф.
Деякі факти з історії української кіноіндустрії описали випускниці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Юлія Нікоряк та Богдана Генкул:
У 1893 році Йосип Тимченко – головний механік Одеського Новоросійського університету винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції. Тоді ж він здійснив першу в світі кінозйомку — зняв вершників і метальників списів.
У 1925 р. на екрани країни вийшов фільм Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін», що увійшов в десятку кращих фільмів світового кінематографу і став візитною карткою Одеси.
У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі, що в Бельгії, в результаті опитування, проведеного Бельгійською Синематекою серед 117 видатних критиків і кінознавців з 26 країн світу, фільм «Земля» був названий у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів.
Український кінематограф 1960-70-х років представлений іменами світової величини: режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, актори Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Костянтин Степанков, Микола Гринько, Богдан Ступка.
За часів Незалежності українське кіно розвивалося й накопичувало численні здобутки. Цьогоріч, кінострічка "Українські шерифи" їде на Оскар, де претендуватиме на премію Американської кіноакадемії у категорії Фільм іноземною мовою від України.
Цікаве про кіно: французькі дизайнери шукали натхнення у "Спадку нації".
Минулоріч 24-ий канал склав рейтинг найкращих українських фільмів.
Це психологічна драма про двох братів-гуцулів. В їхнє карпатське село приїжджає письменниця, яка читає в місцевому монастирі лекцію про святих та юродивих. Через певні обставини жінка не може покинути хутір і стає єднальною ланкою поміж двома братами, що за останні 40 років не промовили один одному ані слова.
Стрічка отримала 4 нагороди на міжнародних кінофестивалях. У Румунії фільм визнали "Найкращим дебютом", а на кінофестивалі "Кіношок" стрічка здобула нагороду за "Найкращий сценарій". Кінокритиків Московського фестивалю вразила гра виконавиці головної ролі Наталі Половинки, за що львів’янка отримала приз за "Найкращу жіночу роль". Також стрічка здобула "Приз російської преси".
Драма Мирослава Слабошпицького про глухонімих підлітків та їхню тяжку долю в інтернаті. Стрічка відзнята мовою глухонімих без дубляжу чи субтитрів, а головні герої фільму не професійні актори, а звичайні підлітки.
Фільм отримав багато позитивних відгуків критиків, зокрема Гран-прі у паралельній конкурсній програмі "Тиждень критики" на Канському кінофестивалі. А американське видання Rolling Stone назволо "Плем’я" найпотужнішою за впливом на глядачів стрічкою 2015 року.
Українсько-російський історико-драматичний бойовик про українську жінку-снайпера.
В основу стрічки лягла реальна історія легендарної Людмили Павличенко. Просто зі студентської лави Київського університету Шевченка дівчина вирушила на фронт і стала живою легендою. Пізніше вона відвідала США, де познайомилася з першою леді Елеонорою Рузвельт. А в Конгресі Павліченко виголосила полум'яну промову, за 2 місяці після якої було відкрито Другий фронт.
Зйомки проходили в Україні, зокрема у Києві, Севастополі, Одесі та Кам'янці-Подільському. Саундтреком стала пісня "Океану Ельзи" "Обійми".
Історична драма Олеся Саніна про трагічну долю українських кобзарів у часи сталінських репресій. Гаслом фільму є фраза: "Заплющ очі — дивись серцем". Одну з головних ролей у стрічці зіграла українська співачка Джамала. Вона записала і саундтрек до фільму.
Фільм глибоко проникав у свідомість українців. Багато хто, виходивши з кінотеатру, не міг опанувати емоцій кілька годин.
Біографічний фільм про легендарного українського і вірменського режисера Сергія Параджанова. Попри критику радянської влади та навіть тюрму, кіномитець залишився вірним собі і продовжував творити. Цей фільм також був висунутий від України на премію Оскар в номінації "найкращий фільм іноземною мовою".
Військова мелодрама Михайла Іллєнка розповідає про долю радянського льотчика, який став вождем індіанського племені. Стрічка містить багато містичних і навіть казкових сцен, притаманних фільмам Михайла Іллєнка. Прослідковується зв'язок з іншою роботою Михайла Іллєнка — "Фучжоу".
Українська еротика, яку створив британський режисер Роберт Кромбі. Це провокаційна історія про нестримну любов і пристрасть двох жінок. Події фільму розгортаються на грецькому острові Лесбос в 1926 році. Зйомки відбувались на кіностудії "Ялта. Фільм". А саундтреком стала пісня українського гурту Lama "Знаєш, як болить".
Перший український фільм-казка. Це оновлена і українізована версія Ромео та Джульєтти, але зі щасливим кінцем. Після безлічі захоплюючих, смішних, зворушливих, іноді небезпечних пригод двох закоханих з’єднує Доля в образі чарівної маленької дівчинки. У стрічці епізодичну роль грають музиканти з "Океану Ельзи", зокрема у лідера Святослава Вакарчука закохується Зла Королева. Пісня "океанів" "Без бою" стала саундтреком "Прикольної казки".
Український трилер, знятий за мотивами роману нині секретаря РНБО Олександра Турчинова. Фільм був висунутий від України на премію "Оскар". Головний герой – бізнесмен живе двома паралельними життями і не може зрозуміти, де ж дійсність.
Мелодрама Оксани Байрак. Це історія маленької дівчинки Аврори, що постраждала у Чорнобильській аварії. Фільм представляв Україну на премії "Оскар". Режисер та продюсер Байрак отримала за цей фільм премії в трьох номінаціях: "Найкращий вітчизняний прокатний фільм", "Найкращий сайт до фільму" та "Людина року в кінобізнесі".
Перший україномовний трилер Любомира Левицького. Стрічку багато критикували через банальний сценарій та поганеньку акторську гру. Головних героїв трилера зіграли переважно молоді українські співаки. Та заради першого вітчизняного трилеру українці активно штурмували кінотеатри. У підсумку фільм зібрав близько 120 тисяч доларів касових зборів.
Українська мелодрама режисера Алана Бадоєва. У центрі стрічки — любов двох молодих людей. Події відбуваються у буремний час Помаранчевої революції, від чого й назва фільму. Слоган стрічки: "Що ти знаєш про любов? І на що готовий заради неї?".
Ще одна стрічка про революцію 2004 року. В основі фільму – кохання студентки і сина губернатора, які опинились по різні боки барикад. Головне гасло фільму: "Революція — це кохання". До слова, зйомки тривали лише 32 дні.
Драма Олеся Саніна. Це така собі українізована історія Ромео і Джульєтти, розбавлена українським та кримськотатарським фольклором. Стрічка преставляла Україну на премії "Оскар". Кінокритики високо оцінили також операторську роботу Сергія Михальчука.
Це перший повнометражний і великобюджетний український фільм (12 мільйонів гривень) за роки незалежності. Як неодноразово заявляв режисер Юрій Іллєнко, до створення цієї стрічки він йшов усе своє творче життя.
Фільм, відзнятий у 2001 році, викликав шквал критики в Росії, зокрема,через "неправильний" образ Петра І. Довгий час фільм "лежав на полиці" і в Україні. Лише у 2010 оновлена версія фільму врешті дійшла до глядача.
Військова драма Олеся Янчука про головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Як пишуть кінокритики — це вдала спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу в Західній Україні.
Історична драма за мотивами роману Пантелеймона Куліша. Спочатку фільм складався з 9 окремих серій, але через кілька років стрічка була змінена, 70% матеріалу вирізали — тривалість оновленого фільму становила 144 хвилини. Головні ролі зіграли зірки українського театру і кіно – Богдан Ступка, Богдан Бенюк та Руслана Писанка.
Мелодрама Михайла Іллєнка. Головний герой фільму — гід, що працює з іноземними туристами. Один з маршрутів він спочатку створює як жарт — це історія маловідомого поета. Але цей "сьомий маршрут" перетворюється у безжальну правду та трагедію нереалізованого таланту.
Повна назва фільму "Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди". Це історико-романтична притча Михайла Іллєнка. В основі стрічки – бермудський трикутник. Ця аномалія закидає нащадка українців, які колись емігрували за океан, в українське село. У фільмі багато української містики, а також позитивного гумору. Протягом всього фільму у глядачів залишається добра усмішка на обличчі.
Перша, в історії українського кіно часів незалежності, романтична комедія. Це б могла бути класична історія про любовний трикутник, якби не третій кут – кобила Кася. Загалом фільм, попри те, що знімали його на початку скрутних 90-их, вийшов дуже позитивним, добродушним і веселим. До речі, тут можна побачити легендарний нині гурт "Кому вниз", які грають самих себе. Зйомки проходили у Тернополі.
Історична драма Віктора Живолуба. Події розгортаються у повоєнній Західній Україні. За ласим шматок гір одночасно полюють і німці, і совіти і навіть бійці УПА. А вся справа у золоті, що приховують Карпати. До слова, у фільмі знімаються ще зовсім юні сестри Сумські Ольга та Наталя.
Ще одна драма Юрія Іллєнка. Фільм знятий за сценарієм Сергія Параджанова, який на власній шкурі відчув що таке бути радянським зеком. Стрічка отримала багато міжнародних нагород, зокрема її відзначили на Канському кінофестивалі: картина отримала Приз міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ) та Приз молодіжного журі (іноземне кіно).
Фільм режисера Тараса Ткаченка розказує історію українських заробітчанок на прикладі долі Дарини. Заробляючи гроші в Італії, сім'я жінки поступово розвалюється, а сама ж героїня вагітніє від хазяїна, у якого працює. Тим часом вагітніє і донька Дарини, не отримуючи схвалення від сексуального партнера.
Цікаво: драма про буковинську заробітчанку "Гніздо горлиці" перемогла на Одеському кінофестивалі.
Екранізація однойменного роману Марії Матіос, відзначеного високими літературними нагородами в Україні та світі.
У середині ХХ сторіччя в українському гуцульському селищі, окупованому радянською владою, знедолена сирота Даруся намагається подолати жахливі видіння з минулого. Усе, що вона пам’ятає – це глибоке почуття провини за трагедію, до якої вона була причетною ще невинним дитям.
Довідка:
історія українського кінематографа почалася у вересні 1896 року в місті Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс у Російській імперії. 1930-й рік був ознаменований показом першого звукового фільму «Симфонія Донбасу» режисера Д. Вертова.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
