Священик-доброволець та мужній льотчик: історії Народних Героїв України

Священик В'ячеслав Чорний залишив паству і пішов добровольцем на схід ще на початку бойових дій на Донбасі. Служив старшим стрілком у розвідці спецпідрозділу, повідомляє 5 канал.

"Я порахував за потрібне захистити свою родину, дім та землю. Я пішов до військкомату і сказав: "Якщо буде необхідність – можете на мене розраховувати". Я міг бути хоч кухарем, хоч медиком", – розповідає тепер уже Народний Герой України В'ячеслав.

Під час одного з боїв за визволення Дебальцевого чоловік зазнав кульового поранення у голову, але ще протягом 32 годин продовжував боротися поруч із побратимами за встановлення над містом синьо-жовтого прапора. Після трьох операцій він повернувся до сільської церкви. Проте, каже, будь-якої миті готовий стати пліч-о-пліч із побратимами.

"У слові Божому написано – немає більшої любові, ніж покласти душу за ближнього свого. Я не вважаю себе дуже сильно героєм, бо кожен чоловік вчинив би так само", – каже Чорний.

Чотири роки без батька та чоловіка – родина командира ескадрильї "Блакитна стежа" Костянтина Могилка. Його літак у 2014-му поблизу Слов'янська підбила ворожа ракета. Костянтин із побратимами ціною власного життя скерували літак за межі міста.

"Шансів врятуватися у нього не було. Він до останнього керував екіпажем, чітко віддавав команди. Я би не зміг", – каже друг загиблого Дмитро Муравський.

Нагороду батька-героя отримав 6-річний син Арсеній, який теж хоче стати льотчиком.

"Арсеній буде льотчиком. Костик небо любив, і ми теж любимо", – зізнається вдова Костянтина Могилка.

Читайте також: Військового хірурга Владислава Трепка посмертно відзначили «Медичним Оскаром»

За три роки існування недержавної нагороди "Народний Герой України" срібні відзнаки у вигляді тризубів отримали близько 400 військових та волонтерів. Кожна третя нагорода – посмертно.

"Не зважаємо на чини та звання. Список достатньо довгий. Героїв в Україні не бракує. Багато не відзначених солдатів, рядових. Про їхні подвиги знають побратими, але їх не завжди можуть нагородити. Для нас немає чинів", – наголошує організатор церемонії Віолетта Кіртока.