"У Чернівцях наш колосальний потенціал ми «розбазарили»" - П.Пшенічка про освіту

"Навіть якщо б у Чернівцях побудували 5 заводів, у нас не вистачило б людей, які б там працювали. Професіоналів ми загубили". Так запевнив вчитель фізики чернівецького ліцею №1 Пауль Пшенічка в програмі "Суть Речей" на Радіо 10

Людмила Григорчук: Скажіть, Україна і Чернівці, зокрема, можуть конкурувати зі світом? Головами можемо, а підготовкою, технікою?

Пауль Пшенічка:  Тут є декілька складових, щоб визначити, чи може. Наприклад, ВУЗ. В основному, наукою займається університети чи інститути високого рівня. Якщо б у Чернівцях якісь західні компанії вирішили побудувати 5 заводів, відкриваючи десь 30 000 робочих місць, то там будуть працювати науковці і техніки. Навіть слюсар на західних фірмах мусить знати вищу математику, інакше його не допустять. У нас може просто не вистачити людей, щоб заповнити цехи. В нас є колосальний потенціал, який ми «розбазарили».

Читати ще: ТОП професій, яких потребують в Україні, очолюють продавці-консультанти

Людмила Григорчук: Це замкнене коло виходить, адже люди не будуть вчитись на фізиків, інженерів, поки нема де працювати, але в той же час нам не побудують заводи, бо нема кому працювати. Як вийти з цієї ситуації?

Пауль Пшенічка: Так само, як вийшли з цієї ситуації Японія та інші країни. Японія показала, приклад, що на першому місці має бути освіта. Освіта високого рівня починаючи з садочка закінчуючи університетом. Щоб була висока освіта в університеті, то він має мати великі гроші і самостійність. Наприклад, Гарвардський університет витрачає в день мільйон доларів. Це включаючи зарплати, утримання обладнання, наукові розробки і т.д. Там університети - це і наукові центри, бо тільки так можна чогось навчити на практиці. Так стають, справжніми фахівцями, а не просто отримують диплом.

Людмила Григорчук: Тобто перший крок – це освіта. Потім?

Пауль Пшенічка:  Відповідне фінансування. Третє, це високий рівень студентів, адже в ці університети досить важко поступити. Повинна бути сильна конкуренція, але при цьому залишатись згуртованими, щоб вчити один одного. І звісно ж, повинні мати відповідних викладачів. До прикладу, перші університети Америки б'ються за кожного нобелівського лауреата. Це  також забезпечує високий рівень, і стимулює конкуренцію. Якщо не наберуть хороших студентів на якийсь напрямок, то він просто зникне.