Уже зараз - старт глобального потепління. Чого чекати?

Замість лісів - лісостепи, дефіцит водних ресурсів, небезпечні епідемії - всім цим загрожує глобальне потепління нашому Чернівецькій області. Детальніше про це Інформаційному агенству АСС розповів Андрій Ніколаєв, директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету.

– У Чернівцях клімат уже зараз став не таким комфортним, як було 20-30 років тому. Скажімо, літо було вологішим і не таким спекотним, як, наприклад, минулоріч. У результаті глобального потепління у межах Землі змінилася циркуляція повітряних мас. Влітку до нас надходили повітряні маси з Сахари і Аравійського півострова, тому було сухе і гаряче повітря.

– Виходить, звичні для нас пори року теж можуть зміститися?

– Принаймні, вже зараз зима стає коротшою, не формуються стійкі снігові покриви. А весна приходить усе раніше. Є навіть припущення, що у Чернівецькій області змінилося направлення вітру. А вітер – це і є циркуляція повітряних мас, зміна погоди.

- Здається, у такому потеплінні можна знайти деякі «плюси»?

– Звісно, «плюси» є. Наприклад, завдяки теплій погоді скорочується опалювальний сезон – це економія! Також є більше часу для виконання сільськогосподарських робіт. Але попри позитивні моменти, маємо чимало ризиків.

– Про які саме ризики говорите?

– Чи не найбільший ризик потепління – дефіцит водних ресурсів. Річ у тім, що температура повітря підвищується, а кількість опадів – зменшується. З 1925 року і донині Прут перебуває у маловодній фазі. Нині спостерігаємо виснаження поверхневих вод, а це, в свою чергу, знижує запаси і підземних вод, які постачають якісну воду. Тож ситуація доволі небезпечна!

– Андрію Миколайовичу, то чого ж нам чекати від глобального потепління?

– Найперше – поступово змінюватимуться межі природних зон. Там, де нині степи, можуть утворитися напівпустелі, а де ліси – лісостепи. Найбільше від цього постраждає сільське господарство. Тому я би радив уже зараз змінювати технологію ведення господарства, поступово переходити на вирощування тих культур, які не потребують багато вологи і нормально переносять високі температури повітря.

Уже зараз доводиться спостерігати деякі зміни флори і фауни. У нас з’являються більш теплолюбні види рослин і тварин. Якось у Пруту я зловив «бичка» – рибу, яка водиться тільки у Чорному морі.

Найнебезпечніше тепло тим, що його дуже полюбляють різноманітні бактерії. Вони не вимирзатимуть за зиму, а, отже, можливі спалахи серйозних епідемій.