Іванна Герасимчук
Іванна жартує: «Хтось витрачає гроші на речі, а я – на подорожі і нові враження». Бо за будь-якої зручної нагоди жінка легко бронює квитки та хостел, складає речі в рюкзак і летить в іншу частину світу, щоби побачити те, про що досі могла тільки читати в Інтернеті, пише Медіа агентство АСС.
«Спочатку я їздила у ті країни, де мешкають мої друзі та родичі. Витрачала кошти на дорогу (10 років тому це були переважно автобусні переїзди), зупинитися було де, а що відвідати – завжди сама знаходила. Так побувала у Італії, Іспанії, Німеччині. А з появою лоукостів мандрувати стало легше і дешевше, - розповідає Іванна Герасимчук. – Звісно, спробувала і всім відомий all inclusive Єгипту та Туреччини. Проте справжню Туреччину побачила, коли самостійно проїхала від Анкари до Каппадокії та Фетхіє! Справді познайомитися з країною неможливо у дорогих готелях. Для цього потрібне спілкування з мешканцями, їхньою культурою, звичаями, історією. Лише так можна відкрити для себе країну та зрозуміти її».
Зокрема, Іванна побувала у турецькому місті-привиді Каякой. Уже більше 100 років тут не живуть люди.
«Після грецько-турецької війни грецькі родини були примусово депортовані звідси. Покинутими залишилися більше 300 будинків. Турецька влада перетворила в 1990-х роках покинуте місто Каякой на Музей під відкритим небом, - розповідає мандрівниця. - Ходити тут цікаво і моторошно водночас. Вражають покинуті занедбані будинки з порожніми вікнами, церкви, магазини… Колись тут бігали діти, створювали сім’ї, будувалися плани на майбутнє… Тепер це – місто-привид».
Іванна давно мріяла потрапити в Азію. Заздалегідь придбала квитки до Китаю, але життя планети змінив коронавірус. Квитки авіакомпанія повернула, а коли ситуація із захворюваністю трохи стабілізувалася, жінка вирішила здійснити свою мрію. Обрала країну, до якої на той момент (навесні 2021 року) був доступний переліт – Іран.
«Нас зібралася компанія однодумців, і ми вирішили відвідати цю країну. Щоправда, Іран не видає туристичних віз – туди в принципі не їздять туристи. Тому потрібно було поїхати в Іранське посольство на співбесіду, - розповідає Іванна. – Я пояснила, що метою мого візиту справді є туризм, що дуже хочу побачити одну з найдавніших у світі цивілізацій. І мені вдалося переконати посла! Отримала електронну візу (Іран не вклеює візу у паспорт), роздрукувала її – і полетіла».
.w800.jpg "Відмовилася від all inclusive заради справжніх мандрівок: як чернівчанка бюджетно подорожує світом (ФОТО)")
Коли літак приземлявся у Тегерані, командир зауважив: «Ми знаходимося на території ісламської республіки, тож за місцевими правилами жінки повинні покрити голову».
«Іще в літаку ми одягли на голову шалики. Одяг підібрала так, щоби руки, ноги, шия були закриті, - каже Іванна. – В Ірані є поліція моралі. Якщо жінка не дотримується їхніх правил, перший раз – роблять усне зауваження, а на другий – можуть притягнути до відповідальності: штраф або навіть ув’язнення. Я була готова до цього заздалегідь, адже, дійсно, приїхали в ісламську державу і, вважаю, що повинна шанувати її правила».
Попри своєрідний дрескод, жінки в Ірані нарівні з чоловіками вчаться у вишах, працюють інженерами, лікарями – жодної дискримінації немає. Головне – усі ходять із покритими головами.
«Ми заздалегідь домовилися із гідом, який супроводжував нас скрізь. Інакше нікуди не змогли би потрапити – країна не туристична і доволі закрита. Уже в перший день стали місцевими знаменитостями – до людей європейської зовнішності в Ірані не звикли, - розповідає Іванна. – Неймовірно вразили місцеві храми! Мечеті інкрустовані золотом і кришталем – дуже помпезно. До речі, до мечеті нас впустили теж тільки у супроводі гіда. Крім того, жінки одягли чадру».
.w800.jpg "Відмовилася від all inclusive заради справжніх мандрівок: як чернівчанка бюджетно подорожує світом (ФОТО)")
Іванна Герасимчук зауважує, що країна є доволі бюджетна. Наприклад, пообідати в Ірані можна за 5 доларів. Таку ж ціну чернівчанка заплатила за квиток на потяг, яким подолала 900 кілометрів! До ціни, до речі, ввійшли також кава, чай та солодощі.
«Цікава особливість: в одному купе чоловіки і жінки можуть їхати разом, а от у номер в готелі разом заселяють тільки сімейні пари», - говорить Іванна.
Одна з родзинок Ірану – величезні шоуруми з килимами. Місцеві килими ручної роботи є справжніми витворами мистецтва.
«Найдавніший із відомих на землі килимів – саме персидський (іранський). Історики вважають, що йому більше 2500 років. У наш час мистецтво килимарства в Ірані продовжує розвиватися. Виготовляють килими і з шерсті, і з натурального шовку. Ціна залежить від кількості вузликів: чим їх більше – тим дорожче. Найдорожчий килим, який я бачила, вартував 100 тисяч доларів», - говорить мандрівниця.
Побувала Іванна Герасимчук і в доволі моторошному місці - біля Веж мовчання. Предки іранців залишали на вершинах веж тіла померлих, де їх поїдали хижі птахи.
«Іранці, що сповідують релігію зороастризм, вважають, що мерці є «нечистими» не тільки фізично - через розкладання, а тому, що вони отруєні злими духами, які спрямовуються в тіло, як тільки душа його покидає. Тому поховання в землі і кремацію називають забрудненням природи і вогню – за віруванням, ці дві стихії повинні захищати, - розповідає Іванна. – Такий «похорон» був заборонений в Ірані у 1970-х роках. Тепер у країні є кладовища. Але перш ніж поховати покійного, могилу спочатку заливають бетоном, аби тіло не потрапило безпосередньо у землю».
Якщо для більшості людей Африка асоціюється з відпочинком у Єгипті, то Іванна Герасимчук вирішила побачити більше – і відправилася у Марокко. Піски Сахари, ніч у шатрі, блакитне місто та узбережжя Атлантичного океану – враження незабутні.
До Марокко летіла через Нідерланди. Дві години польоту до нідерландського Ейндговена, кілька годин у цьому місті, а потім ще 3 години перельоту до столиці Марокко - міста Рабат - таким був маршрут.
«Що перше вразило? Мавпи! Їх можна бачити скрізь вздовж доріг. Коли автобус зупиняється, тваринки підходять до людей, нічого не бояться. Їх можна погодувати апельсинами і бананами – смакують залюбки», - розповідає Іванна.
Наші новини є у Facebook
Чернівчанка відвідала одне з найвідоміших і найнезвичайніших міст Марокко - Шефшауен. Його ще називають «блакитним містом». Практично всі будиночки тут пофарбовані в різні відтінки синього: від світло-блакитного до яскравого.
«Є різні версії, чому стіни будинків почали фарбувати в синій колір. Одна з теорій - синій колір відлякує комарів. За іншою версією, такий колір символізує небо і служить нагадуванням про Бога. Місцеві жителі продовжують традицію й регулярно оновлюють стіни свіжою фарбою», - каже Іванна.
.w800.jpg "Відмовилася від all inclusive заради справжніх мандрівок: як чернівчанка бюджетно подорожує світом (ФОТО)")
Із «блакитного міста» Іванна Герасимчук відправилася у піски і ночувала посеред найбільшої в світі пустелі Сахари.
«У нас була спочатку прогулянка на верблюдах. Ми спостерігали, як сідає сонце, а ночували у традиційному бедуїнському шатрі посеред пустелі. Усе – як із казки про Шахерезаду, - розповідає жінка. – Приємний сюрприз нас чекав у самому шатрі: велике ліжко з ортопедичним матрацом, гаряча вода, вбиральня – тут все облаштовано для зустрічі туристів. Та найкрасивіше – це зоряне небо! Воно здається дуже близьким і густо всіяне зорями. Це неймовірно!».
.w800.jpg "Відмовилася від all inclusive заради справжніх мандрівок: як чернівчанка бюджетно подорожує світом (ФОТО)")
Нещодавно Іванна Герасимчук відвідала Литву. Переліт туди і назад вартував усього… 16 євро. Чернівчанка замовила хостел і відправилася у 3-денну мандрівку.
«Перше, на що звернула увагу – абсолютно спокійні люди, які живуть розміреним, неквапливим життям. Вони роблять усе, щоб не заважати іншим: не кричать, не поспішають, не штовхаються. Від цього почуваєшся дуже комфортно, - ділиться враженнями Іванна. – Я із задоволенням дивилася на архітектуру Вільнюса, яка збереглася ще з XIV-XV століття. А ще звернула увагу, що там ніде немає бігбордів та сітілайтів. Місто виглядає дуже доглянутим і охайним».
Медіа агентство АСС є в Instagram
.w800.jpg "Відмовилася від all inclusive заради справжніх мандрівок: як чернівчанка бюджетно подорожує світом (ФОТО)")
Звісно, мандрівниця відвідала Тракайський замок - єдиний замок Східної Європи, побудований на острові. Та побачила поселення караїмів. Вони оселилися у Великому князівстві Литовському в 1397-1398 роках, коли литовський князь Вітовт після походу до Криму вивів звідти кілька сотень караїмських і татарських сімей.
«Поселення мені чимось нагадало українське село: дерев’яні невеличкі хатинки, охайні та доглянуті, гостинні люди, багато сувенірів та особлива кухня – татарська. Гостювати тут дуже затишно», - каже чернівчанка.
Іванна Герасимчук, повертаючись з чергової подорожі, завжди планує наступну. Зараз мріє про Непал, а також - Вірменію, Азербайджан, Мадейру.
«Кожна подорож – це нові враження, відчуття, досвід. Спробувавши один-два рази – ти захоплюєшся цим. Адже світ такий прекрасний!».
Авторка: Ольга КАМСЬКА-ОПОЛОНИК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
