Тепер, коли оголосили про пом’якшення – з’явилась нова складність. Людям, які звикли до нового, «карантинного» способу життя, доведеться знову адаптуватися до умов скасування карантину. До того ж, вдома є відчуття безпеки, адже зовні може бути невидимий ворог.
Як правильно виходити з карантину та які психологічні проблеми можуть виникнути, Інформаційному агентству АСС розповіла доцентка кафедри психології і філософії БДМУ Олеся Павлюк.
Процес адаптації до зовнішнього середовища буде відбуватись дуже швидко, тому не буде таким болючим після карантину.
Основні проблеми, які можуть виникнути у процесі адаптації – це тимчасова дискомунікація, зважаючи на зміни у суспільстві у зв’язку з карантином. Втім, протягом кількох тижнів ситуація зміниться і не завдаватиме дискомфорту. Адже активне соціальне середовище – це природнє середовище для людини, пояснює Олеся Павлюк.
"Звісно ізоляція й відсутність контакту з іншими людьми може мати вплив на комунікативні здібності людини. Цей вплив дуже індивідуальний і залежить від самооцінки, наявності в минулому соціальної фобії чи труднощів у комунікації. Якщо труднощі траплялися й раніше, є ризик скрутного спілкування в перший період після відновлення звичного життя. Якщо проблем у комунікації в людини не було, є велика ймовірність, що навіть якщо й буде легкий дискомфорт, то за декілька днів він мине", - каже науковиця.
Читайте також: Це шанс переоцінити життя: поради чернівецької психологині, як пережити карантин
Оскільки ми поступово змінювали швидкий життєвий ритм на повільний, так само поступово нам потрібно й повертатися до звичного життя. Адже у кожному процесі існує інерція. Це як дитині, яка активно грається і захоплено фантазує, в цей момент різко сказати йти робити уроки, не попередивши.
Психологиня каже, що поступовість дасть можливість нашому організму знову адаптуватися до нового «старого» життя. Важливо ставити перед собою реалістичні цілі й прислухатися до емоційного стану.
Це стосується і порад керівникам щодо забезпечення комфортного психологічного середовища в офісі. Не варто одразу вимагати від працівників працювати в офісі 5 днів на постійній основі. Краще упродовж перших 2-3 тижнів дати змогу один день працювати з дому, або частину дня працювати дистанційно і частину – в активному соціальному полі. Також варто згодом створити активну платформу для взаємодії, на зразок корпоративів чи тім-білдингу. Це дасть змогу покращити соціалізацію та згуртувати колектив. Адже багато хто вже забув, що таке активне соціальне середовище. Це хороший спосіб збільшити мотивацію і працездатність працівників.
Необхідно підбити підсумок цього життєвого періоду, зробити висновки, позитивні надбання впровадити в наступний життєвий період. Поруч з численними втратами, які приніс карантин, кожен з нас має певні здобутки, новий досвід, який так важливо не втратити на новому етапі нашого життя.
За словами Олесі Павлюк, для того, щоб вийти з карантину з іншим кращим поглядом на життя потрібно навчитися бачити цінність в дрібницях. Перестати страждати. Стати нарешті зрілими дорослими людьми. Звісно, завжди буде категорія людей, яка залишиться у позиції жертви. Адже це легше постійно нарікати, що хтось винен у твоїх бідах, бо тоді не потрібно брати відповідальність за своє життя, завжди можна звалити на зовнішні обставини, непривітне оточення чи не досконалу політичну систему.
Навчитися пробачати себе і відпускати минулі помилки. Навчитися безумовно і безкорисно любити та приймати себе, дітей, близьких, світ. Найлегше це зробити, усвідомивши, що кожен у нашому житті це або наш вчитель, або учень. Дозволити собі бути неідеальним, мати недоліки і властивість чогось не знати. Дозволити прислухатись до своїх потреб і приймати свої емоційні стани і всього себе із своїми унікальними перевагами і недоліками.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами