Із чого складається механізм нарахування субсидій? Як зробити його прозорішим і дієвішим, уникнувши при цьому монополізації і зловживань? Ці та питання обговорили експерти, представники уряду та постачальники енергоресурсів.
На думку старшого економіста Центру економічної стратегії Марти Кузьмин, механізм нарахування субсидій, який застосовують в Україні з минулого року, новий, однак потребує вдосконалення. Вона нагадала, що нині під час вирахування розміру субсидії фахівці зважають на середній розмір доходів домогосподарства. А до травня 2015 року споживачі додатково подавали документи про обсяги отриманих комунальних послуг. І чим більшими були показники, тим більшу субсидію їм надавали. Тому споживачі прагнули не економити — споживали якомога більше, навіть якщо це їм було не потрібно.
Натомість сучасний механізм грунтується на нормативах споживання води, газу, тепла тощо. Людей спонукають не до перевитрат, а до економії. Серед переваг нововведень і те, що нині субсидію призначають на 12 місяців, а не на півроку, як раніше. Зменшилася і кількість документів — лише заява та декларація про доходи. А чи правдиві дані подано — перевіряють відповідні органи. Отже, в сучасному вигляді механізм нарахування субсидії залежить від чотирьох компонентів: тарифів, нормативів споживання, доходів та обов’язкового платежу, який має сплатити домогосподарство, якщо воно претендує на отримання субсидії.
А ось інформації щодо нормативів споживання енергоносіїв для населення, методології, за якою їх розраховували нині, експерт у відкритому доступі не знайшла. Лише кілька слів про те, що враховували попередні періоди споживання.
Стосовно доходів громадян, то нині відмовляють у нарахуванні субсидії у разі, якщо споживач зробив покупку на суму понад 50 тисяч гривень. Більше пересторог немає. Та експерт вважає, що це не об’єктивно. І пропонує повернутися до перевірки реального майнового й фінансового стану тих, хто претендує на допомогу держави.
Щодо обов’язкового платежу, то, за даними Світового банку, домогосподарство має сплачувати за комунальні послуги не більше, ніж четверту частину свого щомісячного доходу. В Україні нині обов’язковий платіж для тих, хто отримує субсидії, в середньому становить 9—16%, а минулого опалювального сезону майже 75% субсидіантів платили 10% і навіть менше. Тому експерти пропонують упродовж 2-3 років збільшити його до 25%, як в інших країнах.
Тепер щодо засобів обліку. Лічильники тепла встановлено лише у 53% будинків (навіть не квартир) по всій Україні. А у скількох із них є регулятори — взагалі невідомо. Та в більшості точно немає. Тому навіть якби мешканці багатоквартирних будинків і хотіли заощаджувати тепло, вони не можуть цього зробити. І цю проблему також слід розв’язувати.
Тепер задля зручності процедуру оформлення субсидій спрощено: кількість документів скорочено до мінімуму, і подавати їх можна через інтернет. Але й досі чимало людей про це навіть не здогадуються. Пані Марта наголосила, що питання інформування людей про сучасну політику субсидій слід порушувати на вищому рівні. Бо саме брак інформації породжує різні чутки-плітки-страшилки. Тому, на її переконання, завдання уряду — це не лише якісне проведення реформ, а й вчасне та повне інформування споживачів про це.
Джерело: "Урядовий кур`єр"
Отримати субсидії цьогоріч схочуть ще більше сімей, через зміну ціни на газ
Які пільги забрали в українців в 2016 році
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
