За рік у Чернівецькій області від раку померла 601 людина. А хоспісу досі немає

Завтра розпочинається Всеукраїнський тиждень паліативної і хоспісної допомоги. 

За рік у Чернівецькій області від раку померла 601 людина. Ще 140-ка діагностували рак ІV стадії. А хоспісу – закладу, де безнадійні хворі отримали б якісний догляд та знеболення, - у нас немає.

- 90% хоспісних пацієнтів – онкохворі. На Буковині вони отримують допомогу як вдома, так і у відділеннях онкодиспансеру, – каже Олександр Ляшко, завідувач відділення анестезіології та реанімації Чернівецького обласного онкологічного диспансеру, член регіонального осередку Всеукраїнського громадського об'єднання «Українська ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги». – Щоби продовжити життя таким пацієнтам призначають паліативну хіміотерапію, оперативне втручання, опромінення.

- Хоспісу в області нема, але вже давно є проект того, як він мав би виглядати…

– У нас готова проектно-кошторисної документація для будівництва майбутнього хоспісу при онкодиспансері. Це двоповерхова будівля, розрахована на 50 ліжок: п’ять – дитячих, п’ять – денного стаціонару та 40 –  ліжка постійного перебування хворих. Щоби все це втілити в життя, лише на будівельно-монтажні роботи потрібно витратити щонайменше 20 мільйонів гривень. Таких коштів наразі немає.

- А якщо в онкохворих виражений больовий синдром, вони можуть приймати наркотичні знеболювальні вдома?

- Знеболення навіть в онкохворих четвертої стадії розпочинають з комбінації звичайних нестероїдних анальгетиків з опіоїдами. Коли мова йде про хронічний больовий синдром, аналгезація посилюється в міру наростання болю. Онкохворі в термінальній стадії з часом все-таки приходять до опіоїдних анальгетиків. Коли в них є потреба, онколог поліклініки, райлікарні чи онкоцентру видає довідку про це. І виписує рецепт. Нині навіть трамадол, омнопон, морфін, трансдермальні пластирі з наркотичними речовинами доступні по спеціальним рецептам у спеціалізованих аптеках. Все це позбавляє болю на тривалий час - до 10 годин. Якщо ж пацієнт не може ковтнути пігулку, йому призначають ін’єкційні та сублінгвальні (під язик) форми опіоїдних анальгетиків, які пацієнти спроможні використовувати в домашніх умовах. Тобто сьогодні знеболення паліативних та хоспісних пацієнтів стало доступнішим. Головне – діяти на випередження болю.

Примітно, що минулого року, 11 жовтня 2014 року, в день паліативної і хоспісної допомоги, медики також говорили про те, що хоспіс області вкрай необхідний, але за рік нічого не змінилося, окрім бажань та сподівань лікарів.