Усі хлопці – різного віку , виросли на одній вулиці та навчались в одній школі. Обороняти свою країну атовці пішли у різні роки .
Солдат Павло Конопльов загинув у липні 2014 року в Луганській області,військовий хірург Владислав Трепко поклав життя поблизу Дебальцевого у 2015-му, врятуваши побратима. Після смерті Владислава його батьки довідались, що дівчина хірурга вагітна. Розвідник Сергій Потарайко загинув біля Мар`їнки, Донецької області у липні 2016. Встановити на фасаді школи меморіальні дошки на згадку про відвагу хлопців вирішили їхні товариші та громадські активісти.
Читати ще: Хворіти на ГРВІ на Буковині почали більше
Марієтта Потарайко, матір Сергій Потарайка: Він пішов контрактником , і ми навіть не знали, що він там. Він говорив, що він у Рівному на полігоні. Так трагічно все закінчилось. Кажуть, в розвідку пішли утрьох. Сергій – загинув, Юрбаша в полон забрали, досі в полоні, Павло. Один врятувався.
Тетяна Конопльова, матір Павла Конопльова: Потрапили у засідку, загинув. Останній дзвінок він так і сказав: тату, я додому не повернувся. Потім він був в нас без вісти зниклий, ми всюди писали, шукали, потім викликали нас у військкомат.
Ольга Кобевко, волонтер, подруга Владислава Трепка: Владик був лікарем і ті плани, які ми набудували під час війни, нам зруйнувала війна. Ми маємо продовжувати цю справу, бо медицина на першому місці в суспільстві і в честь його пам’яті ми не маємо права зупинятись.
Ніна Трепко та Віталій Трепко, батьки Владислава Трепка: Бог над нами змилостивився. Я просила, щоб після Влада залишилась частинка, і коли перестало битись серце Владислава, почалось битись серце його донечки. Ми назвали її Вікторія Владиславівна, перемога. Ми позиціонуємо це , як перемога життя над смертю.вони мають пам’ятати те, що є такі люди.
Денис Свекла, товариш атовців: Запам’яталось, що ми бігали дворами, ходили у спортзал, на річку. В нас було життя, ми були дітьми. Зараз наші діти ходять до школи , і вони повинні пам`ятати.
Вам буде цікаво: Звання кращого контруктора радіоелетроніки виборювали у Чернівцях
Філіп Кокош, громадський активіст: Гадаю, що кожна школа має встановити таку меморіальну дошку, для памяті про учасника АТО ,який тут навчався і загинув на Сході. Згадка про них має супроводжувати все наше життя і надавати мотивацію нашим дітям, щоб вони знали, що Батьківщина є для них основною цінністю ,за яку вони мають боротись усе життя.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами