Таким чином чоловік допомагає відновлювати традицію гри на найвідомішому гуцульському інструменті, а також створює туристичну привабливість для краю, пише Медіа агентство АСС.
Грає Петро на трембіті, яка має 3 метри довжини і виготовлена з смереки, обвита корою берези.
«Добра трембіта робиться з смереки, а найкраща – зі смереки-громовиці. Тобто дерева, в яку вдарив грім. Тоді звук із неї громовий», - каже музика.
Рівно о 12 годині дня чоловік, одягнений у народний вишитий стрій, виходить на центральну площу Путили, стає біля пам’ятника видатного буковинського письменника Юрія Федьковича і починає грати на трембіті. Звучить звична для гуцулів мелодія. На площі збираються люди, аби послухати трембітаря й зазняти його на телефон. Відео покажуть своїм родичам у інших містах і країнах.
«Зараз трембіту можна почути хіба що на етнічних фестивалях. Раніше нею гуцули сповіщали всі важливі події в житті. Чи це народження, весілля, смерть, чи це вихід на полонину – про все передавали з гори на гору через трембіту. І для кожної події здавна є своя мелодія», - розповідає Петро.
Музикант пригадує, що першого дня, коли засурмив на площі в Путилі, то в соцмережах місцеві мешканці почали залишати коментарі із питаннями, чи хтось помер. Адже багато хто знав, що на трембіті грають саме під час трагічної події. Петрові Самашку довелось пояснювати, що це нова культурна традиція і так звучатимуть гуцульські мотиви щодня. І що на похорон сурмлять геть іншу мелодію.
«Ось тому і потрібно відновлювати інтерес до трембіти. Аби люди повертали свою історичну пам’ять, аби знали про своє культурне коріння. Гадаю, ця традиція допоможе в цьому», - зазначає музикант.
Петро Самашко навчає гри на трембіті своїх учнів у музичній школі в Сергіях. І в дітей це викликає особливий інтерес, каже чоловік. Адже звучить вона унікально, гра на ній вимагає особливого вміння, сили і терпіння, а ще це для гірських дітей є поєднанням з минулим їхніх пращурів. І вони це відчувають, тому й підтримують.
На центральній площі Путили планує грати Петро й надалі. Коли ж не матиме змоги сам сповіщати людям про настання полудня, то його підмінятимуть інші колеги-музиканти. Чоловік впевнений, що традиція буде продовжуватись.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами