Близько 42 тисяч років тому магнітні полюси Землі ненадовго «помінялися місцями». Це могло спричинити низку змін довкілля і масове вимирання — зокрема й неандертальців, які деякий час співіснували з нашими безпосередніми предками. Про це повідомляє ІА АСС з посиланням на Громадське.
І хоча про це явище (відоме як «подія Лашамп») було відомо ще з 1960-х років, лише зараз дослідники з австралійських Університету Нового Південного Уельсу та Музею Південної Австралії змогли визначити його більш-менш точну дату й наслідки.
Північний магнітний полюс Землі (той, на який вказує стрілка компаса) не має чіткого місцеперебування: воно змінюється залежно від активності земного ядра, але все одно перебуває десь біля Північного полюса (географічного).
Подекуди полюси можуть рухатися й на дальшу відстань. А під час згаданої вже події Лашамп вони просто помінялися місцями на 800 років. Достеменних причин цього явища поки немає. Наразі відомо лише, що подія Лашамп була останньою такою зміною магнетизму Землі.
Новини ІА АСС є у Viber
Дізнатися більше про той період австралійським дослідникам допомогла знахідка дворічної давнини — давнє дерево каурі, яке росло за часів події Лашамп. Кільця його стовбура (у товщину понад 2,5 метра) «зберігали» дані про події тієї доби.
Науковці застосували радіовуглецевий аналіз, щоб проаналізувати зміни в радіації, накопиченій у деревині протягом події Лашамп, і співставили її з річними кільцями (вони ростуть із чіткою періодичністю, що дозволяє визначити точний рік, коли відбулася та чи інша подія).
Складену хронологію подій, що відбувалися 42 тисячі років тому, науковці порівняли з даними з печер, торф'яних боліт і льодових шапок (де так само достатньо добре збереглися рештки істот, що мешкали настільки давно).
Отже, що відбувалося, коли магнітні полюси Землі помінялися місцями? Магнітне поле нашої планети ослабло на 28% у порівнянні з його нинішньою силою. Земля стала більш вразливою до космічної активності — зокрема радіації та сонячного вітру. Один із побічних наслідків цього процесу — часті явища полярних сяйв.
Але були й інші: іонізація повітря внаслідок потрапляння в земну атмосферу космічної радіації мала б призвести до частих гроз із блискавками. А ще радіація мала б «нагріти» озоновий шар Землі, що спричинило глобальні кліматичні зміни.
«Ранні люди по всьому світу бачили неймовірні полярні сяйва, мерехтливі прозорі хмари й пелену по всьому небу. Певно, це було схоже на кінець світу», — каже співавтор дослідження, професор Музею Південної Австралії Алан Купер.
Купер із колегами припускає, що все це спонукало тодішніх людей шукати прихистку від неба. Так, зокрема, можна пояснити раптову появу наскельних малюнків на печерах по всьому світу якраз близько 42 тисяч років тому. А ще — раптове вимирання неандертальців та низки інших видів тварин.
Наразі науковці фіксують стрімкий рух північного магнітного полюса Землі від канадської Арктики в бік російського Сибіру, а також поступове слабшання магнітного поля планети (десь на 9% за останні 170 років). Причини цих явищ поки невідомі, але дослідників вони насторожують.
«Якщо б сьогодні сталася подібна подія (як подія Лашамп), то наслідки для нинішнього суспільства були б значними. Космічна радіація знищить наші системи електропостачання й супутниковий зв'язок», — пояснює Алан Купер.
Саме тому, на думку австралійського науковця, потрібно вже зараз думати, зокрема, над протидією явища глобального потепління. Адже якщо до нього додасться ще й зміна магнітного поля, наслідки будуть ще більш катастрофічними.
Дослідження було оприлюднене в науковому виданні Science 19 лютого.
Читайте також: Озоновий шар Землі над Антарктидою почав відновлюватися
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами