Неінтерв’ю з цікавою особистістю

Гуляла я з хлопцем. Заходила в різні жіночі магазини, він нервувався. А потім дивується, чому я на нього «ярлики вішаю». Поки я приміряла сукні, які я навряд чи куплю, хлопець пішов десь лазити. Вийшла я на вулицю, а його немає.  І тут… «Юлю, чого так довго?» - кричить, якесь тіло з магазину рок-атрибутики. Зробивши вдих-видих я підійшла до нього. Хотіла почати сваритись, але засоромилась, бо в магазині за нами слідкував чоловік років 30, на перший погляд звичайний продавець з бородою, який уважно спостерігав за моїм виразом обличчя. Сам магазинчик був цікавим, не дивлячи на те, що я тонка натура, а мої музичні вподобання збігалися до Монатіка. Декілька речей мені навіть сподобались. Мій хлопець купив там світшот та наклейку з назвою «Серцевий напад». Що то значило, я не питала, бо по дорозі сварилася.

І ось я сиджу перед цим продавцем і беру у нього інтерв’ю, згадуючи цю історію. Ніколи в житті не подумала б, що він - рокер. У кожного є світлі сторони.

Я прийшла на день народження гурту «Серцевий напад», їм виповнилось 15 років. Соліст гурту Дмитро Рябий, він же продавець, якого я пам’ятаю, люб’язно погодився зі мною поговорити. Якщо чесно, я не нервувалася, поки питання не забула від здивування. Але недарма я купила собі смартфон, який знає про мене більше, ніж моя мама. Дмитро зі мною привітався, поряд сиділа чи то його подруга, чи сестра. Я не дуже тямлю в цьому, тому особливо увагу не звертала. Розмову розпочала з історії гурту. Він створився 1 квітня 2004 року. Тоді Дмитро  зібрався зі своїми двоюрідними братами-студентами на пробну репетицію. Нові пісні, репетиції в гаражі. І через 15 років вони тут. Святкують свій ювілей. Хоча за цікавою розмовою я дізналася, що склад змінювався багато разів. Життя випробовувало цей гурт. Хтось не витримав навантаження, у когось сімейні обставини. Тяжко було вижити. Особливого заробітку не було. Спочатку один брат пішов з гурту, потім інший. «Ось буквально два роки тому ми знову зібралися в оригінальному складі. З яким ми написали найвідоміші хіти, які дали славу. За всі роки це найкращий склад.» - відповів Дмитро.

Читати ще Музичні хулігани з Чернівців. Monopolia band про музику, гроші та майбутнє

Я слухала про новий альбом «Телефонуй», який вийшов після довгої паузи (останній альбом був у 2010 році), що він різноплановий. Хлопці хотіли цим альбомом нагадати про себе. «Люди вважають, що такого гурту як «Серцевий напад» вже не має, що він давно перестав існувати. Хтось побачить новину про нас і дивується: «О, вони ще живі? А вони ще грають?». Ми хочемо донести всім, що ми живі, що ми повні сил, бажаємо записувати нові треки, нові альбоми. Хочемо, щоб до організаторів це дійшло. Ми готові до фестивалів! Ми хочемо нести драйв у масу!». Слухала про процес написання треків: спочатку вони пишуть музику, а потім Дмитро починає під цю музику щось своє співати. Так і виходять хіти. Також Дмитро розповідав про популярність гурту, що раніше їх впізнавали прихильники, але зараз вони повиростали та змінили інтереси.

Я слухала. Мені було цікаво спілкуватись з новою для мене людиною, яка займається панк-роком. Це був не той чоловік, якого я побачила в магазині. Він мені відкрився як неординарна особистість. «Багато хто думає, що рокери - це смердючі бунтарі в середині (є і такі), але у нас хлопці з освітами. Я, наприклад, закінчив школу з золотою медаллю, маю дві вищі освіти. Мені просто близькі ці стилі, близька ця музика, бачення цієї атмосфери. Тому рокери бувають різні.». І тут я зрозуміла фразу «навішування ярликів». Мені було соромно. Тому що я уявляла собі рокерів, ну явно не з двома вищими освітами. Але я ще надто мала, щоб зрозуміти, що, можливо, я теж стану рокером, чи краще другою Тіною Кароль. Ну, ви зрозуміли, порівняння  - це не моє.

На розбитих стереотипах про рокерів Дмитро не зупинився, він зазначив: «Рок - позитивне мислення і драйв. Це не бути занудою в житті, а бути нормальною, хорошою людиною і виховувати в собі позитивні риси.».

Тобто не мотиваційні книжки за 200 гривень допоможуть виховувати себе, а музика? Можливо, і Монатік так на мене впливає. Це все жарти, але соліст гурту запевняє, що це його бачення року.

Вам буде цікаво Стало відомо, коли відбудеться День вуличної музики

Мені почав телефонувати хлопець, хотів нагадати, щоб я фото не забула зробити. І я зрозуміла, що затримую і Дмитра, і його вродливу супутницю. Насамкінець запитала: «Чи була у вас думка покинути все і поїхати в Київ, підкорювати столицю?». « В Києві може і більше можливостей, але я би не поїхав, навіть, якщо це принесе славу для гурту. Мені комфортно працювати тут, жити в такому чарівному місті, з коханою людиною, з дорогою групою і з гарними вуличками міста. Я звідси нікуди.» - закінчив соліст гурту «Серцевий напад».  І тоді я зрозуміла, то його кохана. І не дивлячись на всі перешкоди, він займається улюбленою справою, працює в магазині та кайфує від життя. Йому не потрібна слава чи великий успіх, він хоче робити те, що йому подобається.

Автор: Юлія Хром