Після Великодня настає найулюбленіший день всієї української молоді – Вливаний понеділок. Але більшість учасників цих дій навіть не здогадуються про походження цієї традиції.
Споконвіку вважалося, що вода у Великодній понеділок стає цілющою, приносить щастя та здоров’я. Тому люди обливали не тільки один-одного, а й себе теж. Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням.
Якщо повернутися до язичницьких часів, весняне купання та обливання мали магічне значення. Предки вірили, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай, очистяться та вилікуються від різних нездужань.
На Буковині кроплять водою делікатно – вмочують у воду пучки васильку та іншого зілля і кроплять ним.
На сусідньому Прикарпатті обливають з кружки, особливо завзяті – і з відер, але то лише біля хати і своїх, аби могли швидко переодягтися і не простудилися.
Читайте ще: Вливаний понеділок: як святкують буковинці
З давніх-давен юнаки з відрами повними води ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Адже вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця.
Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами