Команда Амстердамського університету, презентуючи на медичній конференції цього тижня резюме своїх попередніх результатів, підкреслила, що їхня робота залишається лише «підтвердженням концепції» й не стане ліками проти ВІЛ найближчим часом.
Доктор Джеймс Діксон, доцент технологій стовбурових клітин і генної терапії в Університеті Ноттінгема, погоджується з цим, кажучи, що повні результати все ще потребують ретельного вивчення.
«Потрібно буде набагато більше розробок, перш ніж це зможе вплинути на людей з ВІЛ», — сказав він.
Інші вчені також намагаються використовувати Crispr проти ВІЛ. Зокрема, американська компанія Excision BioTherapeutics стверджує, що через 48 тижнів після застосування технології у трьох добровольців з ВІЛ-інфекцією не виявили жодних серйозних побічних ефектів.
Доктор Джонатан Стой, експерт із вірусів з Інституту Френсіса Кріка в Лондоні, каже, що видалити ВІЛ з усіх клітин, які можуть містити його в організмі, було «надзвичайно складно».
«Нецільові ефекти лікування з можливими довгостроковими побічними ефектами залишаються проблемою», — сказав він. Стой додав, що мине багато років, перш ніж будь-яка терапія на основі Crispr стане рутинною — навіть якщо припустити, що її ефективність буде доведена.
Отримуйте новини в Telegram
ВІЛ інфікує й атакує клітини імунної системи, використовуючи їхні власні механізми для створення нових копій. Більшість людей з цим вірусом потребують антиретровірусної терапії протягом усього життя. Якщо вони припиняють приймати ці препарати, сплячий ВІЛ може активізуватись і знову спричинити проблеми.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами