29 вересня - День пам’яті жертв Бабиного Яру

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб, пише ІА АСС з посиланням на Укрінформ. 

Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Читайте наші новини в Instagram

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

Читайте також: Якщо тебе ловили за межами єврейського гетто – розстрілювали: очевидець Шміл Шварц (ВІДЕО)

У Чернівцях зробили відеоспомин за романом Марії Матіос, у якому висвітлюють тему Голокосту. Відео відзняли до Дня памʼяті жертв масових убивств у Бабиному Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту, ідеться на сайті Учбово-методичного центру культури Буковини. 

Роман Марії Матіос показує цю тему не тільки крізь призму етнічної зачистки одного народу іншим, а і показує безпрецедентний випадок: як правозахисник і тодішній мер міста Траян Попович разом із почесними дипломатами врятували від депортації 20 000 євреїв, хоча спочатку ішлося тільки про 200.

«Цей невеличкий відеоспомин є спробою сучасного прочитання вічних тем. І спробою індивідуального прочитання глобального тексту. Авторка ідеї та режисерка – радниця голови ЧОДА Любов Добровольська, зйомки та відеомонтаж Віталія Гусакова, сценарій письменниці та науковиці, кандидатки філологічних наук Іванни Стеф`юк (Олещук), співробітниці Буковинського центру культури і мистецтва», - ідеться у повідомленні.