Чому не можна запускати феєрверки в країні, де триває війна, пояснила Уляна Супрун

За її словами, когось кольорові салюти в небі та гучні вибухи навколо повертають у безтурботне дитинство та атмосферу свята. А когось — на війну, в жах і пекло. 

Та це стосується не лише ветеранів, а й жителів територій, які охопила війна, людей, котрі пережили теракт або аварію. Це стосується тварин, які щоразу страждають від вибухового “свята”.

"Закон регулює ситуацію з піротехнічними засобами в Україні ще дуже сумнівно. В МВС пояснили, що поліція не реагує на запуск феєрверків, оскільки відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодексу про адмінпорушення щодо відповідальності за це не вносилися. Відповідно до Адміністративного кодексу, поліція лише слідкує за тим, щоб піротехнічні засоби продавалися із сертифікатами якості", - написала Уляна Супрун  на своїй сторінці у Facebook. 

Чому феєрверки шкідливі? 

Люди з ПТСР

Окрім того, що феєрверки небезпечні, вони також далеко не всім забезпечують святковий настрій. А в людей, що мають посттравматичний стресовий розлад, можуть викликати болісні спогади.

Читайте також: В Німеччині відмовляються від новорічних феєрверків, щоб зберегти клімат і птахів

ПТСР — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР. ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію (ветерани війни, цивільні, що перебувають в зоні бойових дій, жертви терактів). Один зі способів, який може зробити для цих людей суспільство — створити безпечне середовище, яке не нагадуватиме травматичні спогади. Саме тому не можна запускати феєрверки в країні, де триває війна. Серед нас дорослі і діти, які надто добре пригадують гранатомети й “Тополя”.

Небезпека для тварин та довкілля

31 грудня сотні тварин по всьому світу загубилися, були травмовані або загинули через запуск феєрверків. Мабуть, більшість з вас бачили, як домашні тварини лякаються вибухів. Диких тварин та мешканців заповідників це стосується також, адже шум від салютів розноситься далеко за межі міста.

У матеріалі Куншт детально описано, як на вибухи реагують птахи: навіть після короткочасної «стрілянини» опівночі птахи протягом 45–60 хвилин не можуть заспокоїтися і знову заснути. Дослідження за допомогою погодного радара в Нідерландах показали, що одразу після півночі в новорічну ніч починаються інтенсивні переміщення зграй птахів поблизу населених пунктів – над полями, луками, озерами, річками. Причина та сама: тонни піротехніки, які злітають у повітря. 

З останніх дуже сумних прикладів — у Празі запуск салютів біля річки Влтава закінчився тим, що з неба почали падати поранені лебеді.

Варто згадати й купу сміття, що лишається після вибухових салютів, бенгальських вогнів та петард.

На рівні міст різних країнах з року в рік стає більше обмежень щодо придбання чи запуску піротехнічних засобів. Наприклад, в Німеччині, країні, де використовувати феєрверк люблять так само сильно (до речі, походження слова йде з німецької мови), все більше міст вводять обмеження. З причин — шкода для здоров’я людей, тварин та екології. У приклад ставлять Париж, де в новорічну ніч не можна самотужки запускати феєрверк, натомість містянам пропонують спостерігати лазерне шоу.