Глава Міносвіти пояснила, що насправді означає вимушене репетиторство і як із ним боротимуться.

Не так давно міністр освіти та науки України Лілія Гриневич заявила, що в українських школах боротимуться з репетиторством, до якого спонукають вчителі дітей та їхніх батьків. Питання набуло розголосу, оскільки деякі громадяни не так зрозуміли слова міністра. Тим паче, до ЗНО залишилося менше місяця, і тисячі школярів підтягують свої знання на додаткових заняттях з репетиторами. 

Про те, чи дійсно Міністерство освіти і науки збирається ініціювати скасування репетиторства та чому українські діти потребують додаткових занять в ефірі "1+1" розповіла очільник МОН Лілія Гриневич.

— Все-таки, Міністерство освіти проти репетиторства чи ні?

— Ми проти вимушеного репетиторства. Взагалі ця розмова інтенсифікувалася, коли Організація економічної співпраці і розвитку представила звіт про фактори недоброчесності в освіті України. Наприклад, таким фактором може бути черга в дошкільні заклади, бо це породжує корупційні зв'язки. І один із шести представлених факторів — вимушене репетиторство. Вимушене репетиторство, це коли дитина недоотримує від вчителя достатньої підготовки під час навчального процесу в школі, а потім вчитель говорить, що "з вашою дитиною необхідно додатково позайматися за гроші". Зрозуміло, це не повсюдна ситуація, але вона має місце, і експерти, які робили цей звіт, застерегли проти неї. Ми розуміємо, що це справді недоброчесна ситуація, але скасовувати репетиторство як явище абсолютно ніхто не збирається, і це неможливо, тому що репетиторство — це можливість індивідуально працювати на потреби дитини.

— У нас є інформація, що три чверті батьків (опитування громадського об'єднання "SOS батьки" у Facebook) вважають, що їхня дитина потребує допомоги репетитора. Чому виникає потреба в репетиторстві? Не відповідає шкільна програма ЗНО?

— Є кілька факторів. Перший фактор, звичайно, це те, як працює вчитель у класі, тобто наскільки вчитель вміє організувати роботу з різними групами дітей, індивідуалізувати їм завдання, це насправді складно. З новими технологіями це можливо робити, проте не всі їх застосовують. Друге питання — це сам зміст — чого ми вчимо дітей. І звичайно, що зараз він перевантажений величезною кількістю фактологічної інформації, а, на жаль, саме це перевіряє ЗНО, що фактично коли діти готуються до ЗНО, їм потрібно систематизувати правильно всі ці знання, які вони отримали за попередні роки. І от не всі вчителі вміють зробити цю систематизацію знань.

— У нас є коментар одного з користувачів Мережі Facebook: "А от ви подумали, як вчитель має викласти весь матеріал, коли в програмі кожного року скорочується кількість годин, багато тем взагалі вилітає з програми". Що в такому випадку робити?

— Це вічна дилема. Звідкись ми забираємо години, кудись вони додаються. Для профільного навчання треба зробити так, щоб діти поглиблено вивчали ті предмети як, наприклад, вони готують до ЗНО. Саме тому ми й розпочали реформу школи. Саме тому варто переглянути навчальний план, дати можливість старшій школі, дітям, вчитися довше, вивчати поглиблено саме ті предмети, які потрібно. Але для сьогоднішніх дітей проблема репетиторства є актуальною. І особливо розповсюджене репетиторство саме під час підготовки до ЗНО.

— Ми визначили топ-три шкільних предметів, з яких батьки наймають репетиторів: це англійська мова, математика і німецька. Чому саме ці предмети: їх найгірше викладають, чи їх найгірше вчать?

— Тому що для іноземної мови потрібно більше можливості говорити, тому індивідуальна робота дає свій позитивний ефект.

— Чи має на це вплив те, що в класах по 35 дітей, і з ними неможливо індивідуально працювати так, як це б робив репетитор?

— Звичайно, 35 дітей — це вже дуже великий клас і з ним дуже важко працювати. Разом з тим, зменшення дітей в класах... ми маємо сьогодні в малих школах, наприклад, третину десятикласників, які навчаються на сільських територіях — навчаються в класах менше десяти учнів, але це ніяк не впливає на якість їхньої освіти, тому що велике значення мають підготовка і методи роботи самого учителя. Звичайно, це комплексна проблема, яку треба буде вирішувати.

— Зачитаю вашу цитату: "В школах долатимуть репетиторство, а саме, коли вчителі свідомо не надають на уроках весь матеріал і підштовхують учнів до додаткових занять. Ми працюємо з батьківськими організаціями, щоб це вчасно виявляти. Тут потрібно працювати над підвищенням соціального статусу вчителя". От яким чином це буде працювати і хто буде виявляти такі проблеми?

— Тут можлива тільки співпраця з батьками, і зрозуміло, адміністрація школи повинна виконувати свою роботу, не допускати таких речей. Взагалі ми повинні мотивувати вчителя працювати нормально на уроці. Звичайно, діти мають індивідуальні особливості, і можливо, дитині насправді потрібні індивідуальні завдання, але це не може бути той самий вчитель, який навчає на уроці. І найголовніше — це про соціальний статус вчителя. Вчителя потрібно мотивувати належною заробітною платою. І те, що цього року ми збільшили платню на 50%, просунули вчителя за єдиною тарифною сіткою, це дуже важливий крок, але цього недостатньо.

— Чи може Міністерство контролювати те, щоб у дитини репетитором не був її ж учитель?

— Так, потрібен контроль, звичайно, не з боку Міністерства, тому що ми не можемо дотягнутися до кожної школи. Але є адміністрація школи, є батьки, і ми все ж таки закликаємо, щоб не допускали явища вимушеного репетиторства. Що означає вимушене? Це коли вчитель працює на уроці в полегшеному режимі, незважаючи на особливості дітей і не приділяючи достатньої уваги, а потім так ненароком каже батькам: "Знаєте, з вашою дитиною треба позайматися додатково". Тобто дитина могла б уникнути цього репетиторства, якби правильно були організовані всі процеси на уроці.

— Як це контролювати, хто це може робити?

— Це можуть говорити батьки, тому що саме до батьків звертається вчитель. Якщо ми хочемо корупційні зв'язки чи зв'язки, які призводять до маніпуляції самою дитиною, виявляти, ми мусимо бути відверті і чесні. Батьки не повинні цього приховувати і боятися і заявляти про це.

— А хто має перевіряти, що дійсно, вчитель не додає знання на уроках? Адже вчитель може сказати, що він виконує всі вимоги МОН. І кому про це говорити?

— З адміністрацією школи про це треба говорити, якщо там не звертають уваги, то є інші органи управління освітою. Єдине, на чому я хотіла б наголосити: кожна дитина є індивідуальною, у кожної дитини можуть створитися прогалини в знаннях, тому що вона захворіла або мала якісь інші проблеми, тому ми не можемо відкидати того, що дитині потрібно допомогти індивідуально. Вимушене репетиторство — це тоді, коли той учитель, який навчає дитину, не звертає увагу на уроці, дитина, наприклад, протягом уроку багато разів не була чи опитана, чи не могла поставити запитання, є ознаки, з одного боку, такого недбалого ставлення на уроці, а потім ось такого звернення до батьків: "Ваша дитина потребує додаткових занять зі мною". Така ситуація стає одразу дуже видимою. Я хотіла б застерегти зараз усіх, що це не є ситуація, якою користується більшість вчителів України. Це є, імовірніше, виняток, аніж правило. Але навіть так ми повинні застерегти, бо перший, хто від цього страждає, — це дитина, в якої формуються різноманітні комплекси, що вона чогось не знає. А для батьків це, без сумніву, зайві видатки і нерви.