Про це на пресконференції сказав безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко, презентуючи результати загальнонаціонального соціологічного опитування щодо оцінки українцями зусиль держави з відновлення, пише МА АСС з посиланням на Укрінформ.
«Є запас міцності, оптимізму в українському суспільстві, який у першу чергу спрямований на кінцевий результат, на те, що Україна не просто відновить те, що втратила під час війни, а вийде на той соціально-економічний рівень розвитку, який був до початку російської агресії. 68,3% громадян вірять, що це можливо», - сказав Жовтенко.
Процес повоєнного відновлення України, на думку більшості, не буде швидким і займе щонайменше від 2 до 5 років. Так вважає 16,5% респондентів. 21% опитаних оцінили тривалість процесу відновлення у 5–8 років. 18% опитаних відводять етапу відбудови 8–10 років. 22% респондентів вважають, що Україні знадобиться понад 10 років для відновлення після війни.
Сповільнювати темп повоєнної відбудови можуть, на думку опитаних, передусім величезний масштаб руйнувань (70%), корупція на національному (58%) та місцевому рівнях (52%).
Найактуальнішими напрямами повоєнного відновлення країни більшість опитаних вважає: розмінування територій (76,5%); відновлення зруйнованого житла та інфраструктури (73%); психологічну допомогу (51%); інтеграцію ветеранів у післявоєнне життя (51%) і створення нових робочих місць та перекваліфікацію працездатного населення (50,5%).
Ключову роль у відновленні України, на думку респондентів, відіграватиме уряд України (53%) та іноземні держави (51,5%).
Безпосередньо долучитися до повоєнної відбудови країни фінансово або через волонтерство мають намір 15% та 19% відповідно. Пасивно долучитися до відновлення держави як працевлаштована економічно активна частина населення готові 51% опитаних. 19,5% респондентів готові здобути нову кваліфікацію чи навички, щоб долучитися до проєктів з відбудови країни. 15% опитаних українців не бачать себе учасниками повоєнного відновлення України.
Молодь та респонденти середнього віку частіше, ніж респонденти, яким за 60, готові долучитися до будь-яких запропонованих в опитуванні активностей з повоєнного відновлення. Водночас 43% респондентів, яким за 60 років, заявили, що не бачать себе учасниками відновлення країни, порівняно з медіанним значенням 6% серед респондентів інших вікових груп.
Як волонтери до повоєнного відновлення найактивніше готові долучатися респонденти з південних (26%), східних (22%) і центральних (19%) областей. Водночас опитане населення західних областей частіше за інших виявляло готовність підтримати відновлення фінансово: 22% порівняно з медіанним значенням 14% серед решти макрорегіонів.
Майже половина респондентів (49%) згодні з твердженням, що державні програми та реформи існують лише на папері і не досягають бажаного ефекту на практиці. Не згодні з цим лише 15% опитаних. Найбільш скептично до реальної корисності реформ і державних програм ставляться мешканці східних областей: 63% порівняно з медіанним значенням 45% серед решти макрорегіонів.
48% респондентів покладають відповідальність за проблеми з відновленням на місцях на наслідки непродуманої політики місцевої влади. З цим не згодні 17% опитаних українців. Найчастіше відповідальність на місцеву владу покладали жителі південних (54%) і центральних (50%) областей, найменше – мешканці західних областей (40%).
Опитані українці мають переважно песимістичні очікування щодо реалізації західної фінансової допомоги: 57% респондентів переконані, що вона буде розкрадена під час відновлення. Не згодні з цим 10% опитаних. Найчастіше респонденти, які очікують того, що західна фінансова допомога на відновлення буде розкрадена, проживають у південних і східних областях: 74% та 69% порівняно з медіанним значенням 49,5% серед населення решти макрорегіонів.
Попри очікування, що процес повоєнної відбудови буде йти пліч-о-пліч із корупцією, здебільшого українці (44%) все ж вірять, що під час відбудови з'являться і можливості позбавитися довоєнних недоліків державної політики. Однак 11% респондентів не погодилися з цим твердженням. Найбільш песимістично налаштовані щодо покращення державної політики в процесі відновлення мешканці південних областей: 21,5% порівняно з медіанним значенням 10% серед мешканців інших областей.
Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології у період з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення» (UA Recovery Window Media Network).
Методом face-to-face опитано 2001 респондента віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.
У Запорізькій, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на територіях, підконтрольних українському уряду і де не ведуться бойові дії.
Опитування проводилося за багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору населених пунктів на перших етапах та квотним відбором респондентів на заключному етапі. Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року.
Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами