Пережила ампутацію молочних залоз: ветеранка ЗСУ вперше довела шкоду чоловічого бронежилета для жінок

Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на Громадське.

Наталя долучилась до лав Збройних сил України саме перед початком повномасштабного російського вторгнення. У 2021-му її знайомий запропонував їй службу за контрактом у 80 ОДШБр, і вона погодилась.

Першого дня великої війни Наталя вже була на Миколаївщині, де базувався її підрозділ. Служба Наталі проходила між першою і другою лінією оборони, вони займалися забезпеченням бійців, логістикою та виконували інші задачі.

Ветеранка розповідає, що у її бригаді було багато жінок. За її словами, у війську відбулись певні позитивні зміни щодо гендерної політики, але досі існують проблеми й недопрацювання.

«Банально жіночої форми до 2023-2024 року не існувало. Завдяки проєкту Arm Women Now розробили жіночий стрій і добилися, щоб його впроваджували на рівні Міноборони. А от статутних бронежилетів для жінок, під наші анатомічні особливості, досі не існує. Я знаю, що вони зараз ніби на етапі тестування, але вже скільки років минуло. А в армії вже 70 тисяч жінок», - наголошує ветеранка.

Зараз статутний бронежилет важить 18 кілограмів і тисне, каже Наталя. А коли людина перебуває на першій чи другій лінії оборони, то має бути в бронежилеті постійно.

Жінка згадує, як спілкувалась із лікарями, які розповідали, що лише одна з десяти жінок-військовослужбовиць, що приходять на обстеження, не мають проблем із молочними залозами.

У 2024 році Наталя захворіла й потрапила до пульмонологічного відділення у стаціонар. Згодом на ВЛК з’ясувалось, що у Наталі хвороба Мінца - внутрішньопротокова папілома молочної залози, яка протікає безсимптомно.

Загалом Наталя пережила три операції, а після третьої - їй повністю видалили молочні залози. Зараз жінка не може підіймати високо вгору руки, піднімати важке й перебувати на сонці.

Отримуйте новини в Telegram

Водночас ветеранка зіштовхнулась із проблемами під час набуття статусу інвалідності. Спершу, розповідає вона, її довго не викликали на засідання МСЕК, а потім відмовили у групі, бо «не бачили підстав».

Наталі вдалось оскаржити це рішення. Вона отримала інвалідність третьої групи, але в документах вписали неправильний діагноз. А коли Наталя подавала на зміну групи інвалідності після повного видалення молочних залоз, один із лікарів комісії сказав, що вона «видалила груди за власною примхою».

Завдяки зусиллям ветеранки, цього лікаря виключили з комісії та заборонили обіймати посаду в майбутньому. А Наталі після повторного засідання комісії визначили другу групу інвалідності довічно.

Зараз Наталя Ліщишена - єдина в Україні жінка, яка документально підтвердила, що її хвороба настала внаслідок носіння бронежилета. У її висновку ВЛК вказано, що хвороба пов’язана із захистом Батьківщини.

Після звільнення зі служби ветеранка працює фахівчинею із супроводу ветеранів війни й демобілізованих осіб на Вінниччині. Розповідає, що не працює чітко за посадовими інструкціями, які вимагають скеровувати ветеранів до інших спеціалістів, а намагається всім допомогти сама на місці.

Окрім цього, Наталя намагається звернути увагу Міністерства у справах ветеранів і заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук на проблему травм жінок, пов’язаних із військовою службою.

«Пластику треба робити власним коштом, а це “задоволення” дороге. Імпланти коштують від 3 тисяч доларів. За кордоном є державні програми, які це фінансують. Було б добре, якби такі програми з’явилися і в нас. В армії багато жінок. Але нехай вони, звісно, з таким краще не стикаються», - наголошує ветеранка.

Наталя Ліщишена народилася в Угорщині, де тоді служив її батько, а коли родина повернулася до України - мешкала на Луганщині. З 2021 року жінка має статус ВПО.