Вищі зарплати та зменшення паперової роботи: що чекає вчителів у новому навчальному році

1. Оплата праці

Реформа оплати праці передбачає збільшення оплати праці для всіх освітян від 20 до 70% вже наступного року, а також поетапне продовження підвищення зарплати для них до 2023 року. Відповідну Постанову було прийнято,10 липня 2019 року, Кабміном на засіданні в Будинку Уряду.

Кабінет Міністрів України підвищив з 1 вересня 2019 року на 10 відсотків посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється не за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і яким не підвищили посадові оклади у 2018 році, а саме педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти. 

2. Сертифікація

Відбудеться перше ЗНО для вчителів –  31 жовтня 2019 року.

У 2020 році продовжиться Сертифікація педагогічних працівників. Кількість і склад учасників визначає Міністерство освіти і науки. 

3. Освітній омбудсмен

Інститут освітнього омбудсмена створений для захисту прав здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. До посади освітнього омбудсмена виписано дуже чіткі вимоги. Зокрема, він не може поєднувати свою роботу з іншою діяльністю, окрім творчої та викладацької, має бути громадянином України, що проживає на території держави не менше 5 років, мати вищу освіту та відповідний досвід роботи, а також вільно володіти державною мовою.

Кабінет Міністрів офіційно призначив директора школи Сергія Горбачова на посаду освітнього омбудсмена. Відповідне рішення було ухвалено 14 серпня 2019 року, у приміщенні Будинку Уряду. 

Читайте ще: Школи Чернівців проведуть перший дзвоник 2 вересня

4. Зменшення «паперової» роботи

У повній мірі в навчальних закладах повинна запрацювати нова Інструкція з діловодства, яка була прийнята минулого навчального року.

Необов’язковими стають плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів, методичних об’єднань, гуртків, спортивних секцій, поурочні плани, що складались на основі календарно-тематичних. Відтепер ці документи можуть створюватись лише за рішенням педагогічної ради закладу освіти та мати довільну форму й структуру, що має полегшити щоденну роботу вчителя. 

5. Нова українська школа

Вчителі 1 та 2 класів  продовжать працювати за стандартами Нової української школи.

Станом на 1 серпня до нового навчального року готові 82,6% перших класів. Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час серпневої конференції “Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи”.

За її словами, є 9 областей, які вже все підготували майже на 100%. 

6. Вчителі 11 класів

Вчителі, які працюють в 11 класі, розпочнуть роботу за новими програмами, що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Більшість змін, які описуються у методичних рекомендаціях, надійшли саме для одинадцятого класу. 

7. Запровадження домашньої освіти, екстернату та педагогічного патронажу

Уже з вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем. Вони передбачають гнучкіший спосіб навчання та дозволяють створити індивідуальну освітню траєкторію під потреби кожної окремої дитини. 

Разом з тим учень має бути зарахованим до певного закладу, який відслідковуватиме його прогрес у навчанні. Батьки також мають написати заяву щодо навчання дитини за сімейною формою. 

8. Репетиторство

У МОН наполягають на тому, що вчитель, який безпосередньо навчає дитину в школі, не може бути репетитором — це конфлікт інтересів.

Ось, що сказала Лілія Гриневич відповідаючи на питання журналістів:

«Іноді вчитель не працює як належить на уроці, аби діти приходили до нього на індивідуальні платні заняття. Це ганебне явище! Ми підготували листи Міністерства освіти і розіслали їх по школах. Це непедагогічно і це порушення. Тобто вчитель, який безпосередньо навчає дитину в школі, не може бути репетитором — це конфлікт інтересів. Але школа має право надавати легальні платні освітні послуги. Серед них — індивідуальне навчання з дітьми. Це обліковується як урок. З батьками укладається договір про надання платних освітніх послуг. Але маємо досвід дітей, які мають дуже високі результати ЗНО, і вони не мали репетиторів. Все залежить від школи, середовища і від наполегливості самої дитини.»

9. Збільшення педагогічного навантаження

Також викликав жваву дискусію лист Міністерства фінансів «Про підвищення ефективності використання бюджетних коштів у сфері освіти і науки» (реквізити, якого відсутні). Одним із пунктів Листа вказувалось на збільшення педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу до 20 годин на тиждень (зараз 18).

Підтвердження чи спростування достовірності даної інформації з Міністерства фінансів не надходило. 

10. Інституційний аудит школи

Набув чинності Порядок проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти, що фактично запускає принципово новий підхід до оцінювання якості освітньої діяльності у школах України.

Інституційний аудит – це  зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів.  Аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати  культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.

 Під час аудиту оцінюватимуться:

1. освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);
2. систему оцінювання здобувачів освіти (як оцінюють навчальні досягнення учнів, наскільки система оцінювання прозора  та  зрозуміла);
3. педагогічну діяльність (якість викладацької  діяльності,  професійний  розвиток  педагогів, налагодженість співпраці між  учасниками  освітнього  процесу);
4. управлінські процеси (наскільки управлінські рішення сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню якості освітньої діяльності, наскільки ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).